Голосник

Крестний пут – з Лемковины на західні землі

14. листопада/новембра 2016 р. в православній церкви в Студзьонках проходил праздник свв. Космы і Даміяна, якы сут покровителями храму. На торжестві присутны были запрошены священникы з любіньского і зеленогірского деканатів, представникы римокатолицкого костела, локальных власти і ріжных інституций. В богослужыню участ взяли парохіяне зо Студзьонок і сусідніх парохій.

Святочний ден был тым більше вынятковым, же повторні посвячено крест, єднен з трьох, якы вінчыли баню неістнуючой православной церкви в Перунці. Тото лемківскє село находит ся в околици Креници, а церков была побудувана вчас повороту до Православія нашых предків. На жаль, по ганебній Акциі Вісла храм был розобраний, а знищений, зогнений крест – шмарений під пліт. В остатнім часі нашол го історик, ґенеалоґ, знавця деревяной церковной архітектуры Лемковины – Даміян Новак. По бесідах з місцевым римокатолицкым парохом, крест был перевезений до сідибы Стоваришыня Руска Бурса.

Там єм го взріл. Попросил єм членів Стоваришыня, жебы мі го передали. Так тіж ся стало. Крест был выпіскуваний, оцинкуваний і помалюваний на кольор церкви, на котрій был поміщений. Пак зроблено до него новий вітраж в барвах вымученой лемківской фаны. Першом думком было поставліня го в місци, де находил ся ориґінальні, на пляци – там, де стояла церков. На жаль, хоц ініциятиві был прихыльний бургомайстер Крениці, была згода місцевого католицкого пароха та шолтыса Перункы, не повело ся перемочы неприхыльности жытелів села до руского креста. На жаль, нашы предкы не могли, та не можут доднес (нихто того декрету не одкликал, хоц не єст перестеріганий) вертати до сел, котры вчас Акциі Вісла были в краківскым воєвідстві. Промысл Божий поставил єднак на моій дорозі в тым же часі о. Славомира Сороканича, пароха православной парохіі в Студзьонках, де доднес жыє найбільше чысло колишніх Перунчан. Рішыли сме поставити крест попри церкви свв. Космы і Даміяна в Студзьонках.

По вельох роках привандрувал він до нас на західні землі. Похылений притулил ся до нашой долі, пристал до нашых сердец. А старым жытелям села привюл на мысель іх улюблены горы, поля, село і улюблену церков. Станул в місци, де го люблят, шануют, і де припоминат о траґедиі Акциі Вісла. Оправлений в осмалены рамы бескідской ялиці кличе: Перетырвал єм, перетырвало і Православія, і Лемкы…

о. Мирослав Цідило

studzionki5 studzionki7 studzionki8 studzionki10


Про офіруваня креста через Стоваришыня Руска Бурса о. Мирославови Цідилі писали сме гев [ред.]

Шеруй.

О авторі

Avatar

Коментарі