Голосник

Метерррръ кукурицѣ, тай двѣ мѣркы бобу… для гука

0

ЛЕМКО – ґазета для карпаторуского народа, в ч. 19 за 1913 рік, пише – метерррръ през 4 буквы “р”. То очывидний доказ на ррррусофільство нашой ґазеты. Коректа перепустила і ся выдало, што ся виділо Гукови оддавна. Тай тепер іджте тот метерррръ кукуриці, тай дві міркы бобу, а пак … лем по тихы…

30024

 

Христосъ Воскресъ!

Сѣвъ, тай пишу… А Вы чомъ не пишете, цисте погмерали?! Гей, Вы Семку Журъ, жіете? А Вы Волошиновичъ? Та южъ такы молоды вмераютъ? А Вы честный куме Пôдлѣсный, што ся съ Вими дѣе? Та лемъ я все буду? Та мѣ южъ и рука тремтитъ! Цисте такъ погонбрнѣли шыткы, же мате нового намѣсника?

Та дотля была ярь, та ся тамъ барзъ не дивую, але теперь? Та теперь хоцде пôдъ бучкомъ, або пôдъ сосномъ приставити каминъ, прикрыти гунькомъ, пристерти папѣръ зъ дугану, послинити олувокъ, а якъ олувка не мате, та змачате до воды головку съ патычкы и писати, а што напишете, та до „Лемка“ прислати!

 А въ Гамерицѣ южъ ся такій „фраѣръ“ не найде, жебы намь донюсь, ци „брехы” робять, ци Украинцѣ ся множать, ци лѣто тамъ, ци зима? Ей Руснакы, бо я южь зачну и поневерати! Та дежь, хто видѣвъ такъ спати?

Въ мене знате такъ: Поярувати, емъ хвала Богу поярувавъ. Што мѣ бракло до сѣяня, тамь кусъ приборгувавъ, а решту лишивъ на тлокъ. Теперь преднôвкую. Купивъ емъ метерррръ кукурицѣ, тай двѣ мѣркы бобу. Што не доѣмъ, та похлипамъ… повѣтря. А повѣтря красъ, майове, панове зъ далекыхъ мѣстъ зъѣзжаются хлипати, та я собѣ тѣжъ не жалую. Може ся поправю, або што? Йе! Воды собѣ тѣжъ не жалую. Якь часомь ся пущу водрындъ, та такъ въ мѣ хлюпкатъ! Зѣстъ чловекъ жменю бобу, решту допье водомъ, тай ся обыйде!

 Приноситъ колиси стара новину, же маме нового намѣстника, што ся зве панъ Корытовскій. Но, но гварю, здавалося, же тамтого нихто не рушитъ, а ту понѣмъ!

Пытатъ ся мя стара, ци намъ буде лѣпше теперь, а я ѣй гварю:

— Слухай бабо! Даваласъ дотля ѣсти свинямъ зь гальбіи, а теперь возъ и давай съ корыта, та будешъ видѣла, ци буде лѣпше, ци гôрше?

— Та для мене, гваритъ, шытко едно!

— А для свинь?

— А свинямъ, жебы ся брали, та тото треба давати съ корыта, што и съ гальбіи!

— Но та видишъ, реку, не пытайся, якъ знашъ!

Слухайте люде, але для насъ шытко едно, ци гальбія, ци корыто, най ся тымъ бабы стараютъ, лемь-же въ насъ – Украинцї, котры дотля тихо сидѣли, зачинають голову пбдносити. Разъ треба ся намъ того злого насѣня позбыти, покля не гвойдутъ въ „станъ посѣданя”.

Видите, такій выбачте Мілько зъ Маластова сваритъ хлопôвъ, водитъ люди по судахь, „на своимъ ставитъ”. Та якъ?! Та ци мы не нарôдъ?! Та мы го живиме свойомъ працомъ, ходитъ, якъ „пампушокъ”, а ôнъ съ нами такъ? О чекай братку! Та не лѣпше роздати тоты пинязикы, тотъ хлѣбусь дзядамъ на розстайной дорозѣ, якъ нести ворогу свому? Сто разъ бôльше дзяды у Бога упросятъ якъ Мілько. А ôнъ за хлопскы пѣнязикы собѣ ходитъ по „реставраціяхь”, пье съ панами и волочитъ нарôдъ по судахъ! Онъ мыслитъ, же хлопъ буде все глупый, все му понесе остатнье, все му буде перше робити, якь собѣ, все му буде палюнку носивъ, все предъ нимъ на кильометеръ буде шапку снимавъ?

Ноле му покажте, же у Вась, хлопôвъ сила, а не въ него!

Онъ бы потôмъ хлопа до ярма запрягъ, якъ бысте му теперъ на то позволили… Лѣкарство едно: Не дати!

 Вашъ Ваньо Гунянка

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар

Метерррръ кукурицѣ, тай двѣ мѣркы бобу… для гука

0

ЛЕМКО – ґазета для карпаторуского народа, в ч. 19 за 1913 рік, пише – метерррръ през 4 буквы “р”. То очывидний доказ на ррррусофільство нашой ґазеты. Коректа перепустила і ся выдало, што ся виділо Гукови оддавна. Тай тепер іджте тот метерррръ кукуриці, тай дві міркы бобу, а пак … лем по тихы…

30024

 

Христосъ Воскресъ!

Сѣвъ, тай пишу… А Вы чомъ не пишете, цисте погмерали?! Гей, Вы Семку Журъ, жіете? А Вы Волошиновичъ? Та южъ такы молоды вмераютъ? А Вы честный куме Пôдлѣсный, што ся съ Вими дѣе? Та лемъ я все буду? Та мѣ южъ и рука тремтитъ! Цисте такъ погонбрнѣли шыткы, же мате нового намѣсника?

Та дотля была ярь, та ся тамъ барзъ не дивую, але теперь? Та теперь хоцде пôдъ бучкомъ, або пôдъ сосномъ приставити каминъ, прикрыти гунькомъ, пристерти папѣръ зъ дугану, послинити олувокъ, а якъ олувка не мате, та змачате до воды головку съ патычкы и писати, а што напишете, та до „Лемка“ прислати!

 А въ Гамерицѣ южъ ся такій „фраѣръ“ не найде, жебы намь донюсь, ци „брехы” робять, ци Украинцѣ ся множать, ци лѣто тамъ, ци зима? Ей Руснакы, бо я южь зачну и поневерати! Та дежь, хто видѣвъ такъ спати?

Въ мене знате такъ: Поярувати, емъ хвала Богу поярувавъ. Што мѣ бракло до сѣяня, тамь кусъ приборгувавъ, а решту лишивъ на тлокъ. Теперь преднôвкую. Купивъ емъ метерррръ кукурицѣ, тай двѣ мѣркы бобу. Што не доѣмъ, та похлипамъ… повѣтря. А повѣтря красъ, майове, панове зъ далекыхъ мѣстъ зъѣзжаются хлипати, та я собѣ тѣжъ не жалую. Може ся поправю, або што? Йе! Воды собѣ тѣжъ не жалую. Якь часомь ся пущу водрындъ, та такъ въ мѣ хлюпкатъ! Зѣстъ чловекъ жменю бобу, решту допье водомъ, тай ся обыйде!

 Приноситъ колиси стара новину, же маме нового намѣстника, што ся зве панъ Корытовскій. Но, но гварю, здавалося, же тамтого нихто не рушитъ, а ту понѣмъ!

Пытатъ ся мя стара, ци намъ буде лѣпше теперь, а я ѣй гварю:

— Слухай бабо! Даваласъ дотля ѣсти свинямъ зь гальбіи, а теперь возъ и давай съ корыта, та будешъ видѣла, ци буде лѣпше, ци гôрше?

— Та для мене, гваритъ, шытко едно!

— А для свинь?

— А свинямъ, жебы ся брали, та тото треба давати съ корыта, што и съ гальбіи!

— Но та видишъ, реку, не пытайся, якъ знашъ!

Слухайте люде, але для насъ шытко едно, ци гальбія, ци корыто, най ся тымъ бабы стараютъ, лемь-же въ насъ – Украинцї, котры дотля тихо сидѣли, зачинають голову пбдносити. Разъ треба ся намъ того злого насѣня позбыти, покля не гвойдутъ въ „станъ посѣданя”.

Видите, такій выбачте Мілько зъ Маластова сваритъ хлопôвъ, водитъ люди по судахь, „на своимъ ставитъ”. Та якъ?! Та ци мы не нарôдъ?! Та мы го живиме свойомъ працомъ, ходитъ, якъ „пампушокъ”, а ôнъ съ нами такъ? О чекай братку! Та не лѣпше роздати тоты пинязикы, тотъ хлѣбусь дзядамъ на розстайной дорозѣ, якъ нести ворогу свому? Сто разъ бôльше дзяды у Бога упросятъ якъ Мілько. А ôнъ за хлопскы пѣнязикы собѣ ходитъ по „реставраціяхь”, пье съ панами и волочитъ нарôдъ по судахъ! Онъ мыслитъ, же хлопъ буде все глупый, все му понесе остатнье, все му буде перше робити, якь собѣ, все му буде палюнку носивъ, все предъ нимъ на кильометеръ буде шапку снимавъ?

Ноле му покажте, же у Вась, хлопôвъ сила, а не въ него!

Онъ бы потôмъ хлопа до ярма запрягъ, якъ бысте му теперъ на то позволили… Лѣкарство едно: Не дати!

 Вашъ Ваньо Гунянка

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар