Голосник

На Пряшівскій універзіті выникнув новый Центер языків і култур народностных меншын

0

Як інформує Академія русиньской културы в Словеньскій републіці на своїм сайті, Академічный сенат Пряшівской універзіты (ПУ) в Пряшові на своїм засіданю 1-го децембра 2015-го року схвалив Додаток ч. 5 к Штатуту ПУ, в котрім у пункті І. є зафіксованый новый цілоуніверзітный субєкт ПУ – Центер языків і култур народностных меншын (ЦЯКНМ).

Центер застрішує три автономны інштітуты – Інштітут русиньского языка і културы, Інштітут мадярьского языка і културы і Інштітут ромістікы. В орґанізачній штруктурі Ректорату ПУ так взникнув міджіступінь міджі ректоратом і дотеперішніма інштітутами з цільом раціоналізації роботы, обєктівного роздільованя фінанцій на реалізацію научно-педаґоґічного процесу інштітутів подля приятых крітерій на ПУ, а в непосліднім ряді і з цільом підвышіня способности ґарантовати новы штудійны проґрамы, што за даякый час ся стане актуалнов темов про Інштітут русиньского языка і културы.

Повіреным директором ЦЯКНМ є проф. ПгДр. Петер Каша, к. н., якый у своїй професійній карьєрі ся занимать теоріов і історіов словацькой літературы і културы, але окрем того в його зорнім полі є і русиньска література, театер, култура, о чім свідчать його публікації, главно рецензії в одборных часописах. П. Каша є і ведучім Катедры середньоевропскых штудій Інштітуту україністікы і середньоевропскых штудій Філозофічной факулты ПУ, і повіреным директором Інштітуту мадярьского языка і културы.

„Передовшыткым хочеме высловити пересвідчіня, же взник нового Центра языків і култур народностных меншын ПУ буде нелем новов частьов в орґанізачній штруктурі ПУ, але же як цілок буде способный внести якостно і професіонално высшу уровень до розвоя сфер познаня, котрыма ся занимають окремы інштітуты, якы ся стали частьов центра. Окреме шпеціфічну позіцію ту має Інштітут русиньского языка і културы, котрого діятельство і заміряня в контексті СР не має аналоґію. З той причіны буде треба, жебы тоты шпеціфічности, котры ся рефлектують з єдного боку в низкім чіслі штудентів а з другого боку в дефіціті кваліфікованых одборників на дакотры шпеціфічны дісціпліны в штудійных проґрамах (ШП), ся брали до увагы і в будучности як з позіції штату, респ. Міністерства школства СР, так веджіня універзіты, але уж і нового центра. Захованя достаточной міры автономії каждого інштітуту в рамках центра є самособов доста важным фактором про здобываня якостнішых і шыроко акцептованых резултатів їх роботы, якы, конець-кінців, ся одзеркалять і на якости фунґованя центра як цілку. Кідь говориме о научнім баданю ІРЯК ПУ, і дале ся хочеме занимати баданьом у сфері лінґвістікы, соціолінґвістікы, літературознаня, літературы, културы і історії вшыткых карпатьскых Русинів, т. з. нелем Русинів жыючіх на Словакії, але в цілій карпатьскій области, позераючі і на то, же в нашых ШП окремы дісціпліны не мають лем узкый, локалный розмір.

У педаґоґічній сфері будеме дале продовжовати в реалізації акредітованых ШП у вшыткых трьох ступнях высокошкольского штудія: бакаларьскім і маґістерьскім ШП Русиньскый язык і література в рамках штудійного одбору (ШО) Учітельство академічных предметів, і в докторьскім ШП Славістіка – русиньскый язык і література в рамках ШО Славяньскы языкы і літературы. Зарівно уж сьме зачали приправльовати на акредітацію новый неучітельскый єдноодборовый ШП Русиньскый язык і култура в рамках ШО Чуджі языкы і културы, котрого основну концепцію (рекомендованы штудійны планы і інфолисты) сьме уже приготовили в році 2015 в рамках рішаня проєкту KEGA Актуалізація приступів к навчаню русиньского языка, літературы і културы на 1. і 2. ступню ВШ штудія, чім сьме акцептовали потребы і жадости од карпаторусиньской громады і єй обчаньскых здружінь (домашніх і загранічных), но і з оглядом на акутну потребу выховы одборників про научны, педаґоґічны і културно-сполоченьскы інштітуції Русинів на Словакії і за граніцями,“ інформовала Доц. ПгДр. Анна Плішкова, Пгд., директора ІРЯК ПУ.

Веце о новім Центрі і о планах ІРЯК ПУ до будучности ся можете дочітати ту і ту.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

На Пряшівскій універзіті выникнув новый Центер языків і култур народностных меншын

0

Як інформує Академія русиньской културы в Словеньскій републіці на своїм сайті, Академічный сенат Пряшівской універзіты (ПУ) в Пряшові на своїм засіданю 1-го децембра 2015-го року схвалив Додаток ч. 5 к Штатуту ПУ, в котрім у пункті І. є зафіксованый новый цілоуніверзітный субєкт ПУ – Центер языків і култур народностных меншын (ЦЯКНМ).

Центер застрішує три автономны інштітуты – Інштітут русиньского языка і културы, Інштітут мадярьского языка і културы і Інштітут ромістікы. В орґанізачній штруктурі Ректорату ПУ так взникнув міджіступінь міджі ректоратом і дотеперішніма інштітутами з цільом раціоналізації роботы, обєктівного роздільованя фінанцій на реалізацію научно-педаґоґічного процесу інштітутів подля приятых крітерій на ПУ, а в непосліднім ряді і з цільом підвышіня способности ґарантовати новы штудійны проґрамы, што за даякый час ся стане актуалнов темов про Інштітут русиньского языка і културы.

Повіреным директором ЦЯКНМ є проф. ПгДр. Петер Каша, к. н., якый у своїй професійній карьєрі ся занимать теоріов і історіов словацькой літературы і културы, але окрем того в його зорнім полі є і русиньска література, театер, култура, о чім свідчать його публікації, главно рецензії в одборных часописах. П. Каша є і ведучім Катедры середньоевропскых штудій Інштітуту україністікы і середньоевропскых штудій Філозофічной факулты ПУ, і повіреным директором Інштітуту мадярьского языка і културы.

„Передовшыткым хочеме высловити пересвідчіня, же взник нового Центра языків і култур народностных меншын ПУ буде нелем новов частьов в орґанізачній штруктурі ПУ, але же як цілок буде способный внести якостно і професіонално высшу уровень до розвоя сфер познаня, котрыма ся занимають окремы інштітуты, якы ся стали частьов центра. Окреме шпеціфічну позіцію ту має Інштітут русиньского языка і културы, котрого діятельство і заміряня в контексті СР не має аналоґію. З той причіны буде треба, жебы тоты шпеціфічности, котры ся рефлектують з єдного боку в низкім чіслі штудентів а з другого боку в дефіціті кваліфікованых одборників на дакотры шпеціфічны дісціпліны в штудійных проґрамах (ШП), ся брали до увагы і в будучности як з позіції штату, респ. Міністерства школства СР, так веджіня універзіты, але уж і нового центра. Захованя достаточной міры автономії каждого інштітуту в рамках центра є самособов доста важным фактором про здобываня якостнішых і шыроко акцептованых резултатів їх роботы, якы, конець-кінців, ся одзеркалять і на якости фунґованя центра як цілку. Кідь говориме о научнім баданю ІРЯК ПУ, і дале ся хочеме занимати баданьом у сфері лінґвістікы, соціолінґвістікы, літературознаня, літературы, културы і історії вшыткых карпатьскых Русинів, т. з. нелем Русинів жыючіх на Словакії, але в цілій карпатьскій области, позераючі і на то, же в нашых ШП окремы дісціпліны не мають лем узкый, локалный розмір.

У педаґоґічній сфері будеме дале продовжовати в реалізації акредітованых ШП у вшыткых трьох ступнях высокошкольского штудія: бакаларьскім і маґістерьскім ШП Русиньскый язык і література в рамках штудійного одбору (ШО) Учітельство академічных предметів, і в докторьскім ШП Славістіка – русиньскый язык і література в рамках ШО Славяньскы языкы і літературы. Зарівно уж сьме зачали приправльовати на акредітацію новый неучітельскый єдноодборовый ШП Русиньскый язык і култура в рамках ШО Чуджі языкы і културы, котрого основну концепцію (рекомендованы штудійны планы і інфолисты) сьме уже приготовили в році 2015 в рамках рішаня проєкту KEGA Актуалізація приступів к навчаню русиньского языка, літературы і културы на 1. і 2. ступню ВШ штудія, чім сьме акцептовали потребы і жадости од карпаторусиньской громады і єй обчаньскых здружінь (домашніх і загранічных), но і з оглядом на акутну потребу выховы одборників про научны, педаґоґічны і културно-сполоченьскы інштітуції Русинів на Словакії і за граніцями,“ інформовала Доц. ПгДр. Анна Плішкова, Пгд., директора ІРЯК ПУ.

Веце о новім Центрі і о планах ІРЯК ПУ до будучности ся можете дочітати ту і ту.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар