Голосник

Не бійте ся, реалность є гірша

Хоснованя языків народностных меншын на Словакії в уряднім контакті ся за період років 2017 – 2018 зліпшыло. Робітників сільскых урядів, котры знають комуніковати в русиньскім языку, є о сім процент менше, але не бійте ся, реалность є гірша.

Справа о стані хоснованя языків народностных меншын на теріторії Словацькой републікы говорить ясно: стан є ліпшый, наперек вшыткому. Не дасть ся з тым быти несогласный. Чоловік, котрый ся о проблематіку практікы хоснованя языків народностных меншын інтересує, може видіти реалны резултаты діялности Уряду уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны і етнічны ґрупы за остатні рокы, од парламентных выборів у 2016-ім році. Там, де браковали русиньскы табліці на зачатку і кінцю села, вже не бракують. Маєме першу желізнічню штацію в Меджілабірцях, котра має русиньску таблічку, і є перспектіва, же окрім штацій будуть і желізнічны заставкы. Прибыли і русиньскы таблічкы на сільскых урядах ці іншых інштітуціях в русиньскых селах. Помалы уж не є проблем ани признати ся ку русиньскому языку на засіданю сільского заступительства і хосновати го як язык засіданя.

Ку тому можеме прираховати далшы актівности. В мадярьскім, ромскім, україньскім, русиньскім і німецькім языку вже суть офіціално доступны першы переклады леґіслатівных документів, стало реалностьов выдаваня документів з матрикы в языку народностной меншыны. Не мож забыти ани на прямы ініціатівны крокы уповномоченого про народностны меншыны Ласла Буковского, котрый їднав з різныма компаніями – од державной пошты, через желізніці аж по пріватны сіті супермаркетів, жебы запровадити двоязычность на меншыновых теріторіах і в рамках їх просторів.

А треба спомянути, же документ, котрый говорить о стані хоснованя языків народностных меншын є репрезентатівный, кедьже одповіло на анкетовы листкы аж 98 процент респондентів – звідованых субєктів. Мож бы ся было тішыти. Лемже…

В порівнаню із попередньов справов о хоснованю языків собі Русины в єднім пункті погіршыли. Покля в справі за рокы 2015 – 2016 мало знати комуніковати в уряднім контакті 92 процент робітників сільскых урядів на русиньскых селах по русиньскы, актуалне чісло є 85 процент. Лемже, покля собі то поставиме бік по боці з єднаков одповідьов про робітників мадярьскых сел, там буде реаліта омного гірша. Чом?

Так як 92 процент не выповідало о реаліті, не выповідать о реаліті ани 85 процент. То єдно діло знати по русиньскы бісідовати, так як сьме ся навчіли з дому і як може цілый жывот бісідуєме, а друге діло є урядный контакт. Урядный контакт выжадує собі комунікацію в кодіфікованім языку, выдаваня офіціалных урядных документів, наприклад родного листу, урядных оголошінь, оголошінь о выборах ітд. Но і тото є великый проблем русиньскых сел, кедьже кодіфікованый знає малохто. Векшынов вшыткы жадости о выданя даякого урядного документу кінчать просьбов з боку села на Інштітуті русиньского языка і културы, жебы помочі. Кебы быв вопрос поставленый так, ці знають робітници села комуніковати кодіфікованым языком, не знам, ці бы Русины досягли 5 процент. І зато чісла з русинськых сел суть в тім ворпосі дакус неправидивы в порівнаню з одповідями з мадярьскых сел, де кедь хтось повість, же знає мадярьскый язык, та го досправды знає в його нормованій подобі.

В чім є проблем? Одповідь є барз проста. В школстві. Покля не выбудуєме досправдову сіть матерьскых, основных і середніх школ, нашы чісла ся не будуть ліпшыти, а скоріше навспак, можуть ся єдносчасно з усвідомліньом робітників сільскых урядів того, же кодіфікованый язык не знають, лем гіршыти. Просто треба нам людей із освітов в русиньскім языку. Мадярьска меншына має своє фунґуюче школство і зато не є проблем урядного контакту в мадярьскім языку і їх чісла суть дзеркалом реаліты, нарозділ од нас. Мы досправды не маєме іншаку можливость, як будовати школство. Не переписовати статі до латинікы, не писати і публіковати по словацькы, припадно по польскы, мадярьскы, ці в будьякім языку, жебы люди могли чітати, жебы розуміли, а будовати школство. Учіти писати і чітати по русиньскы. Каждый, хто іде путьов транслітерації, або публікованя в майорітнім языку, робить нашому языку зло. Точка.

В тій сітуації можеме собі повісти, же не сьме іщі на тім аж так плано. Покля мы маєме днесь 85 процент робітників сільскых урядів, котры напишуть, же можуть урядно комуніковати по русиньскы, і знаме, же то не є реалность, омного менша є реалность україньскых чісел. Тоты ішли із 67 на 53 процент, але то є іщі векша демаґоґія, як одповіді Русинів. Україньске школство ся самоліквідує, бо не мають жадных школярів, на Пряшівскій універзіті, де была довгы рокы міцьна україністіка, вже не дають ся штудовати ани маґістерьскы штудії і тоты урядници, котры ся голосять за Укаїнців, реално бісідують так само лем по русиньскы, а і кедь якесь знаня україньского мають, істо не такы, жебы могли урядовати в тім языку.

Но ани тот факт нам не може быти потіхов. Бо він не рішыть нашу сітуацію. Нашу сітуацію собі мусиме вырішыти лем мы самы. Бо реалность, будьяка ружова ся може видіти, є моментално гірша.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі