Голосник

Нич сьме не зопсули, лем што по нас…

0
Покля быв головный ціль Світового конґресу Русинів нич не зопсути, потім можеме радостно конштатовати, же го делеґаты успішно наповнили. Но быв бы то дакус малый ціль, кедьже бісідуєме і цілосвітовім русі.

15-ый Світовый конґрес Русинів є за нами. Оціньованя роботы є вже такый фолклор, котрый повторять ся кажды два рокы. Встановльованя новых цілів на новый період є все інше, і тот рік бы сьме могли повісти, же то не суть цілі несмыселны. Тема перепису неселіня і справ з тым повязаных ся нас предці дотулять вшыткых – не є то теперь лем „україньскый проблем“, денаціоналізація через церьковны обряды є так само діло, котре уж кличе, жебы перестати тихо принимати таку політіку, котра нас тискать ку землі і зачати штось реално робити проти того.

Но і то є тот основный проблем. Дати резолуції, цілі, то єдна справа. Наповньовати цілі, то цалком інше діло. На тото треба людей, котры суть того валушны.

Можеме повісти, же конґрес быв у дачім переломовым. Нажаль, лем часточно. Кедже дотеперь платить, же кажда членьска держава, без різніці того, ці ся в ній приголосить 600 Русинів або 50 тісяч Русинів, має по десять делеґатів, веце раз была звертана увага на то, же „малы державы“ можуть блоковати тоты „великы“ в рішіню важных вопросів, ці докінця просадити свого кандідата на председу конґресу. Было то можливе вдяка тому, же делеґаты ся в окремых державных делеґаційях, аж на малы выняткы, векшынов тримали того, што повів шеф делеґації і подля того голосовали. Вдячный за гонор быти делеґатом конґресу, з візійов того, же піде і о два рокы, не могло быти про делеґата нич основніше як голосовати подля волі свого ведучого.

Днесь видиме, же такый бетон є досправды холем в єдній справі переломеный. Конкретно в справі выбераня председы. Пряме і тайне выбераня председы тот рік іщі веце вказало ся правилным рішіньом попереднього конґресу в Осієку, бо резултаты голосованя о председови, в котрім Штефан Лявинець єднозначно декласовав свого конкурента Миколу Бобинця вказують, же жадны „блокы“, значіть цілы делеґації, не голосовали за Бобинця і были то лем окремы делеґаты, котры вырішыли дати голос як раз тому кандідатови.

Но тот успіх є досправды лем часточный. Бетон тырвать далше внутрі окремых делеґацій. Видіти то на тім, же склад Світовой рады Русинів далше зістав майже незміненым, і што є іщі гірше, в складі рады сидять люди, коло котрых ся вже треба задумовати, ці то беруть як свою дожывотну роль, же не годны допустити, жебы на їх місце пришов хтось іншый, молодшый. Така політіка, же з функційов у Світовій раді ся будеме прощати, при вшыткій почливости ку членам, лем „вічнов памятьов“, є барз плана. Неспособность передати місце далшій ґенерації з боку функціонарів, і на другім боці неспособность членів делеґацій повісти собі, же можуть запропоновати іншого чоловіка і схвалити собі го, і кебы шеф делеґації не быв согласный, є бетон, котрый ся ани тому конґресу не подарило переломити.

Є позітівным, же конґрес прияв додаток до штатуту, котрый уркіплять позіцію честного председы Світовой рады Русинів і він одтеперь може офіціално репрезентовати конґрес на їднанях, на котрых не годен быти председа. Тым ся може прийти ку векшій флексібіліті і вешкій способности ту і теперь рішыти проблем, котрый выникнув, припадно схосновати принагоду, котра ся появила. Но на другім боці сиджіня дакотрых людей у Світовій раді і десяткы років тоту фелксібіліту і акціїспособность дость вызначно ослаблює.

Окрім наповньованя цілів, котры собі конґрес на дворічный період наплановав, і рішіня проблемів, котры в тім періоді выникнуть, бы мали членове Світовой рады роздумовати іщі о дачім іншім. Мали бы роздумовати о тім, хто бы їх годен быв вычеряти, хто бы годен быв продовжовати в їх роботі. Нелем продовжовати, а і веце розвивати роботу, котру зачали. Просто, мали бы собі назначіти чоловіка.

На конґресі сьме нич не зопсули. Выбером Штефана Лявинця сьме потвердили, же хочеме конґрес русиньскый, з яснов прорусиньсков орьєнтаційов, а не еквілібрістіку, котра є єден день русиньска а завтра дякує Україні за прияты діскріміначны законы і діштанцує ся од тых, котры бы собі то дозволили крітіковати. Но дакотрым людям бы ся треба было зачати досправды задумовати і дати собі вопрос: Што буде по нас? Іншак ся їм може стати, же своїх людей, надійных людей старать і по них вже не буде нич. Ани наповньованя цілів.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар