Голосник

Перед 80-ма роками народив ся Василь Турок. Будитель третього возроджіня

8-го януара 1940-го року в русиньскім селі Габура, в окресі Меджілабірці, народив ся Василь Турок-Гетеш.

Днесь можеме повісти, же быв дотеперь найвызначнішов особностьов третього возродного руху Русинів, котрый почав у 1989-ім році. Од народжіня того русиньского діятеля і драматурґа нашого театру минать точно 80 років.

Учітель і драматурґ

Василь Турок ся народив до рольницькой родины. По середній школі пішов штудовати на Універзіту Коменьского в Братіславі, де закінчів у 1963-ім році Філозофічну факулту. Веце як дві десяткы років учів словацькый і російскый язык, філозофію і естетіку на україньскій ґімназії в Пряшові. Пізніше учів і на Православній богословскій факулті в Пряшові.

Од 1985-го року зачав робити драматурґа у втогдышнім Україньскім націоналнім театрі в Пряшові, в котрім ку кінцю 80-тых років зачав давати до репертоару пєсы в русиньскім языку, што было таке мале чудо, кедьже в тім часі Русины офіціално не існовали. А нелем то.

Василь Турок-Гетеш (рр. 1940 – 2005)

З його меном споєна є і позітівна театрална зміна – возроджіня в драматічнім колектіві втогдышнього україньксого театру (в тім часі мав театер і оперету а балет у формі Піддукляньского україньского народного ансамблю, днесь Піддукляньскый умелецькый людовый субор), почінаючі премєров інсценації Сенс – нонсенс, котру драматурґічно приготовив з вызначным словацькым режісером і драматурґом, родаком з Пряшова, Благом Угларом. З ним пак Турок співпрацовав і на далшых пєсах, а то і в часі, коли вже театер быв русиньскый.

Револуція і возродный рух

Чехословацька Баршанова револуція у 1989-ім році была вызначным історічным пунктом і в русиньскім контексті. В новембрі 89 было про русиньску меншыну вызначным выникнутя Обчаньского форуму (ОФ) в Меджілабірцях. Імпулз тому дав Михал Бицько, пізнішый основатель Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях.

На апелації Бицька, но і далшых актівістів як Петро Фецура, Йосиф Ґрамата ці Любомір Оначіла, і в тім малім русиньскім місточку в револучных днях выникать ОФ, котрый пізніше переменує ся на Верейность проти насилства (ВПН). Но кедь до ВПН в Меджілабірцях зачінаюь приходити далшы прорусиньскы орьєнтованы люди, приходить на коордіначный выбор пропозіція, жебы ся тій ініціатіві дала нова назва Русиньска оброда (РО). Мало то підкреслити факт, же Русины мають і свій властный ціль – здобыти свої права. Пропозіція ся прияла і РО выникла в марці 1990-го року.

У Пряшові в тім часі актор Україньского націоналного театру (УНТ) Николай Ляш, котрый так само придав ся ку тым, што не бояли ся і самы хотіли дати вклад до того, жебы 40-річна влада комуністів скінчіла у Пряшові став трібуном демонштрацій. А втогды іщі україньскый театер, в котрім быв Турок драматурґом, став місцьом де зачали рішыти ся револучны діла.

Такой у 1990-ім році Василь Турок вєдно із втогдышнім директором театру Ярославом Сисаком ініціовали і до успішного кінця довели, же театер змінив назву на Театер Алексаднра Духновіча і став русиньскым театром, котрый зохабив україньскый язык і зачав грати по русиньскы.

Турок ся в тім часі вже актівно зачав занимати і русиньскым возродным рухом. Він тото возроджіня властно зачав вести. Точно рік по револуції, 17-го новембра 1990-го року, одбыв ся першый сейм РО, по котрім собі до кресла председы днесь найстаршой пореволучной русиньской орґанізації сів якраз Василь Турок-Гетеш. У функції председы быв найдовше із вшыткых дотеперішніх председів орґанізації. Наперед быв на тій посаді в роках 1990 – 1994, і потім по короткій перерві в роках 1996 – 1999.

Председа Світовой рады Русинів

Но Турок не зістав лем на домашній русиньскій сцені. По першім сеймі РО, котрой став председом, зачав приготовльовати і І. Світовый конґрес Русинів, котрый так само одбыв ся в Меджілабірцях, і на котрім брали участь довгы рокы „неіснуючі“ Русины з їх орґанізаціями.

І. Світовый конґрес Русинів. За пултом бісідує Павел Роберт Маґочій.

Конґрес проходив у днях 22-го і 23-го марца 1991-го року і брали на нім участь із втогдышньой Чехословакії, Польщі, втогдышньой Югославії, іщі все Совітьской Україны і Северной Америкы. На челній стіні салы, де проходило історічне засіданя 1-го СКР, было величезныма буквами надруковаме найактуалніше гесло: „Ой, пробудьте ся, Русины, жебы на Вас были пышны – дівкы, сыны. Жебы плоды нашых отців не пропали… Жебы гробы нашых предків не плакали.“

Участны втогды выбрали свою першу Світову раду Русинів, выконный орґан конґресу в меджіконґресовім дворочнім періоді. За председу рады быв выбратый тот, котрый найвеце заслужыв ся о зорґанізованя конґресу – Василь Турок-Гетеш. На тій посаді быв аж до 2001-го року.

Вызначный діятель

Вклад Василя Турока до розвитку Русинів нелем на Словакії быв величезный. Спомянути треба холем основны заслугы, котры будуть все в русиньскій історії повязаны з його меном.

Турок заслужыв ся о то, же у 1991-ім році зачали выходити першы пореволучны русиньскы новинкы на Словакії під назвов Народны Новинкы, котры выходять доднесь, в тім часі під назвов Народны Новинкы інфо Русин. Перше чісло новинок вышло 21-го авґуста 1991-го року, сімболічно в день річніці інвазії войск Варшавского договору з 1968-го року. Так само зачав ся реґуларно выдавати і часопис Русин. Редакція Русина і Народных Новинок належала під Русиньску оброду, шефредактором быв Александер Зозуляк. О просторы в театрі, матеріалне забезпечіня той першой русиньской редакції постарав ся Турок.

Зліва: Петро Крайняк старшый, Василь Турок і презідент Словацькой републікы Рудолф Шустер.

Так само войовав за то, жебы выникло окреме русиньске высыланя на Словакії про Русинів як в державній телевізії, так і в радію. Свою роль мав і коло заснованя окремого русиньского одділіня коло Пряшівской універзіты в Пряшові, з чого пізніше выникнув Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, котрый діє і выховлює русиністів доднесь.

Як основатель конґресу і першый председа Світовой рады Русинів акцентовав, жебы Русины співпрацовали із орґанізаціями іншых народностных меншын Европы. Сам быв заступником выконного выбору орґанізації Мезон де Паі з центром у Франції, котра репрезентує народы без властной державы.

За його веджіня конґресу і Русиньской оброды подарило ся приготовити кодіфікацію русиньского языка, котра была святочно выголошена 27-го януара 1995-го року в Братіславі.

Без функцій, лем з театром

Од зачатку 2000-чіх років Турок ся вже не хотів анґажовати як функціонарь русиньскых орґанізаціїй, но далше продовжовав в роботі, котра про нього была найважніша – роботі в театрі.

Кебы не было ничого іншого, лем його театралной роботы, і то бы значіло про Русинів много. Вдяка ньому ся іщі в часі Україньского націоналного театру, котрый быв конзерватівный, зачало експеріментовати з алтернатівов. Дякуючі ньому до нашого театру приходили режісеры з цілой Словакії і резултатом його роботы было, же о Театрі Александра Духновіча знали дома і за граніцями, же театер діставав вызначны оцініня на театралных фестівалах.

Турок дістав свого часу наш театер на „театралный олімп“, кедь о каждій премєры писала цілословацька преса, кедь до нього знав притягнути вызначных режісерів, кедь забезпечів, жебы про наш театер писали ся оріґіналны пєсы. Робив у театрі російску класіку, сам робив драматізації, співпрацовав з вызначным словацькым драматурґом Каролом Гораком, переложыв множество пєс, по русиньскы вдяка ньому маєме переложеных такых класіків як Шейкспір, Достоєвскый ці Сервантес.

Турок доказав, же як домашні пєсы, так і світова класіка, ся дасть грати в русиньскім языку, же тот язык є на то способный так, як і вшыткы іншы літературны языкы і публіка то зачала оціньовати і брати наш язык серьйозно. То вшытко зачав робити іщі в часі, коли русиньскый язык не быв кодіфікованым. За його драматурґованя в театрі вычеряли ся од домашніх і загранічных алтернатівных пєс аж по світову класіку і то вшытко по русиньскы. І театер в тім далше продовжує.

15 років без Турока

Василь Турок-Гетеш вмер 7-го новембра 2005-го року в Пряшові. Його робота на русиньскій ниві, робота в театрі є незаступна і Василь Турок бракує доднесь.

Іщі у 2001-ім році му Карпаторусиньскый научный центер в Споєных штатах Америкы уділив як першому свою премію –  скулптуру бронзового медвідя, за вызначный вклад до русиньской културы. У 2013-ім році Світовый конґрес вырішыв, же за вызначны вклады до русиньской културы буде удільовати Премію Василя Турока-Гетеша.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі