Голосник

Подарунок

0
Україньскы націоналісты приготовили ґрекокатолицькым Русинам на Підкарпатю ку 30-ій рінчіці выходу церькви із ілеґаліты прекрасный подарунок. Іщі ниґда так не требало ведро леду з Ватікану на схолоджіня, як теперь.

Україньскыма медіями перешла вість о тім, як Українці обявили теплу воду. Суть шокованы, же їх архіпастырь, кедь за тым стоять даякы реалны віруючі, єпіскоп мукачівскый Мілан Шашік бісідує о єпархії як о окремій русиньскій церькви. І звернули ся до верьхнього архієпіскопа Україньской ґрекокатолицькой церькви, котра з Мукачівской ґрекокатолицьков єпархійов не має нич довєдна, Святослава Шевчука, жебы ся поскаржыти. Як є предці можливе, же Шашік бісідує о церькви правдиво, гейже? Рішіня є про них ясне: приєднати русиньску єпархію до складу україньской церькви.

„Ініціатівна ґрупа Українців“, як о писателях скаргы пишуть медії, споминать окрім того, же Шашік не бісідує нич о приєднаню до Києва і то, же Шашік є етнічным Словаком і нияк не інтересує ся справами і потребами вірників – Українців. Дозвольте мі, жебы єм ся наголос засміяв. Реаліта є як раз інша.

Наперек тому, же єпархія є записана в Римі як церьков русиньска, то як раз о Русинів у їх властній єпархії, Церькви матери, з котрой вышли далшы русиньскы єпархії, не старать ся нихто. Офіціалный сайт єпархії є лем по україньскы і по анґліцькы. Вшыткы документы выдавають ся лем по україньскы. Офіціалны посолства, пастырьска писма суть по українськы. Єпархія при дакотрых принагодах як Рождество, Пасха публікує і мадярьскы ці румуньскы верзії поздоровлінь, але русиньского не чекайте нич. Службы уж в многых храмах суть нелем в церьковнославяньскім языку, а і по україньскы, бо не є того, котрый бы тому заборонив. Русиньскы офіціално схвалены тлумачіня ся в єпархії не хоснують. Значіть, хто бы ту мав быти сердитый і хто бы мав писати скаргы, не до Києва, але до Ватікану?

Нихто Українцям в русиньскій церькви нич плане не робить. Мають аж великый комфорт. Теорія, же в єдній державі бы мала быти єдна церьков – на Україні україньска, не обстоїть. А рівно на прикладі Україньской ґрекокатолицькой церькви, котра має свої єпархії по цілім світі. Нашто їм єпархії в іншых державах, і чом не сотворять ся там властны церьковны штруктуры, під котры бы перешли і україньскы єпархії, в котрых є в Америці много храміх вкрадженых од Русинів? А є ту іщі єден основнішый факт.

Мукачівска ґрекокатолицька єпархія не має нич з галичсков церьквов, котру днесь веде як верьхній архієпіскоп Святослав Шевчук. Русиньска церьков выникла на основі цалком іншой унії, Ужгородьской унії, і тоту унію підписали русиньскы священици зо свойов традіційов, до той церькви зачали переходити русиньскы віруючі. Была на теріторії Угорьска, не на Галичіні.

Было бы много арґументів, котры бы ся дали выраховати, но є то страта часу. Особно єм пересвідченый, же скаргы того тіпу пишуть ани не так україньскы віруючі, як хворы україньскы націоналісты. Проблемом теперь є, яку позіцію в тій справі буде мати Шевчук і яку Папа римскый.

Першый спомянутый довгы рокы, як і його попередник, тігать ниткы так, жебы Мукачівска ґрекокатолицька єпархія стала його пасвиском і конечні бы ся закінчів процес цілковой українізації Ґрекокатолицькой церькви і Русинів у ній. Значіть, днесь ся може лем тішыти писму, котре дістав, і з котрым годен теперь махати перед очами Папы Римского. І так нам зіставать уж лем вопрос, яку позіцію буде мати тот другый спомямутый – Папа Франціск.

Русины на Підкарпатю, потомкове тых, котры перешли до єдности з Римом, іщі якбач ниґда так барз не потребовали поміч з Ватікану, як теперь. Днесь є розограна высока гра. Україньскы націоналісты подаровали ку 30-ій річніці выходу із ілеґаліты Русинам прекрасный подарунок. Копли собі до них, радо бы їх привели до замліня і ключі од собору принесли до Києва. Єдиный, хто тому може заборонити, є Папа Франціск.

Має дві можливости. Будь зробити крок, котрый є мінімум того, што собі русиньска церьков за десятьлітя вірности в ілеґаліті, за мученицьку путь 20-го столітя, заслужыть і зохабить єй русиньсков, або зрадить тых, котры го ниґда не зрадили і поможе ґрекокатолицькым Русинам на Підкарпатю ку їх похорону. І в єднім, і в другім припаді му то історія не забуде.

Хочу вірити, же то не будуть ключі од ужгородьского собору, але ведро леду на схолоджіня, што собі принесе Святослав із Рима, кедьже занедовго має мати стрічу з Папом.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар