Голосник

Радость, огрожіня і ненависть

0
В остатніх днях україньскыма медіями пошырюють ся інформації о тім, як Чеська републіка рихтує закон, на основі котрого будуть, за тверджінями медій, жытелі Закарпатьской области Україны діставати чеськы паспорты на почеканя як хліба в пекарні. Плебс тішыть ся. Не має чом. Москаль страшыть. Не має чом.

Фалошны вісти пошырили ся скоро як буря над Бескідами, но підкреслити треба, же фалошны. Же без роздумованя тому будуть вірити просты люди, то зрозуміле. Кедь про нич інше, то холем про тото їх мож оправдати, чом не проштудують собі, о што бы мало в новелізації закона іти, же хотять мати якусь надію на ліпшый жывот і холем дакус, курто потішыти ся. Но кедь зачне на основі фалошных, неовіреных інформацій бісодовати голова Закарпатьской областной адміністрації Ґеннадій Москаль о якімсь новім огрожіню Закарпатя і хоче прирівняти чеську політіку „роздаваня паспортів“ ку мадярьскій, то є штось, што не дасть ся опвравдати.

Чеська політіка придільованя державного гражданства має строгы правила. Єднако як словацька. Правда, Чехы омного скоріше і омного беневолентніше одкрыли робочій рынок наприклад україньскым гражданам, в порівнаню із Словакійов, но робити в Чеській републіці леґално і здобыти чеське гражданство, то суть дві од себе світловыма роками одлучены ґалаксії. Мінімална довжка цілого процесу, в припаді граждана іншой державы Европской унії, є три рокы, покля там тоты три рокы має уділене тырвале перебываня, стримує ся там векшыну часу, знать язык, реалії і так далше, і так далше. Але суть і процесы 10-річны. Самособов, не бісідуєме о вынятках, як народити ся в державі, хоць родічі суть чуджінцями, приженити ся ці оддати.

Остатня новелізація закона, котра рішыть удільованя чеського гражданства, была зроблена у 2013-ім році. Втогды быв до закона даный новый выняток. Гражданство лем на основі выголошіня, міг здобыти каждый, хто о нього пришов і знав здокументовати, як о нього пришов. Про кого то было роблено? Про еміґрантів, котры за комунізма автоматічно страчали гражданство. Так од 2014-го року чоловік, котрый одышов наприклад по комуністічнім пучі або хоцьколи почас комуністічного режіму, і котрый мав будь гражданство Чехословацькой републікы – назва державы до року 1960, Чехословацькой соціалістічной републікы – до року 1968, бо пізніше уж была федерація або Чеськой соціалістічной републікы – по 1968-ім році, міг прийти і пожадати о чеське гражданство.

Про кого закон не быв? Німців, котры стратили гражданство при выселіню на основі Бенешовых декретів, Мадярів, котры о гражданство пришли такым самым способом, а ани про тых, котры гражданство стратили на основі одступліня теріторії Підкарпатьской Руси Совітьскому союзу. Докінця не платив ани про Словаків, котры чехословацьке гражданство стратили в тім часі, коли вже існовала Словацька соціалістічна републіка в рамках федерації. Значіть політіка барз строга.

Уж в тамтій новелізації рішыло ся, же такым способом могли бы дістати гражданство і діти еміґрантів. Значіть діти кого? Лем  тых, котры уж і теперь можуть здобыти на основі выголошіня гражданство. Діти еміґрантів, практічно од або по році 1948. Лемже не діти выселеных Німців, выселеных Мадярів а уж ниякым способом діти жытелів Підкарпатя, котры пришли о чехословацьке гражданство на основі одступліня, розумій анексії Підкарпатя Москвов, бо в році 1948 уж Підкарпатя не было чехословацьке. Гражданство Чеськой републікы не здобудуть ани діти словацького еміґранта, покля одышов по році 1968, бо покля жыв на Словакії, і єміґровав наприклад в році 1969, быв уж про Прагу днесь лем гражданом Словацькой соціалістічной републікы.

Така новелізація не перешла у 2013-ім році. Владна векшына не была за. Політіци бісідовали, же і тото може быти огрожіня, же будьхто собі ту прийде і буде жадати гражданство – будьхто розумій лем діти еміґрантів, а не знать ани язык, ани ту ниґда не жыв. Теперь є пропозіція знова в пленумі. Як реаґує влада? Неутрално. Не тішять ся з ньой, ани єй затля не зошмарили зо стола. Но кедь познаме довгодобу політіку Чеськой републікы в тій справі, кедь до того прирахуєме днешню міґрачну крізу і страшіня дакотрыма політіками тов темов, скоріше очекую, же така новела знова не перейде. А як бы перешла, она нияк не дотулить ся жытелів Закарпатьской области Україны.

Треба ся задумати над іншым. Чом україньскы медії потребують пошырьовати фалошны інформації? І чом люди на такых посадах, на якій є і Москаль, хоснують такы інформації, бісідують о тім як о реалности, бісідують о даякых огрожінях Україны, што може выкликати лем далшу волну ненависти, теперь уж нелем односно Мадярів, а і Чехів? Покля є то лем о тім, же уж нияк іншак не знають іншпіровати народ, жебы стояв за свойов державов і так потребують вырабляти неприятелів, проти котрых ся треба зъєдинити, та є то барз смутне. Є то навеце нечестне односно держав, котры Україні в рамках Европской унії помагають – даколи аж сліпо, што є часто і припад Прагы.

Покля бы Прага мала інтерес взяти собі теріторію Підкарпатя, мала на то час до року 1992, коли існовала Чехословакія і не зачав іщі процес, в котрім Клаус і Мечіяр зачали розбивати державу. Днесь є то нереалне. Но Прага о то інтерес не мала ани втогды.

Представителів Русинів в тім часі чехословацькый презідент Вацлав Гавел ани не


прияв, кедь ся дізнав, о чім хотять бісідовати. Єдиный, хто в тых роках одкрыто, і перформенсом в Мукачові, де підняв чеськый флаґ, підтримовав навернутя Підкаратя до Чехословакії, быв чеськый републіканьскый політік, пізніше націоналіста, Мірослав Сладек. Лемже він быв на краї політічного спектра і його актівности нихто не брав серьйозно. Прага о то просто інтерес не мала. Наконець, не зробила ани максікум про тото, жебы не розбити Чехословакію, причім зо Словаками жыли Чехы довше і без перервы, з вынятком войны. Гей, Чехы люблять Підкарпатя, Русинів, але лем на старых образках, фотоґрафіях. Добрі ся коло того з носталґійов пє чеське пиво в „господє“ і споминать, яка сьме были файна держава. І то вшытко.

Україньскым медіям і Ґеннадійови Москальови ся за остатні дні подарило выкликати у людей три річі. Чеську радость, огрожіня і україньску ненависть. Радость у тых, котры сліпо увірили, же зарань будуть мати чеськый паспорт, у іншых чутя огрожіня державы із чеського боку – зясь нас хтось може хоче софістіковано атаковати, взяти нам фалат землі, но і з того роснучу ненависть з боку україньскых націоналістів, днесь уж нелем до Мадярів, а і до Чехів. Кому тото помагать? Ани тым, котры то точно так приготовили. Лем собі то не усвідомлюють. Жаль.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар