Голосник

Редакцийний секрет – 7 років радия ЛЕМ.фм…

0
Кєд мі памят даякых фиґлів не робит, даде з вісем років тому назад гостил єм в Кракові. Кєд дальше моя памят не фиґлює, было то при нагоді награня платні Сусанны, при котрій мал єм чест дакус помагати.

Товды же, кєд з мойом памятю добрі, а правильно рахуючы мусіл то быти 2010 рік, дознал єм ся, што якысий Ґамбаль – хлоп, котрого-м на тамтот ден знал такой лем з виджыня, буде робил лемківскє радийо. Тото, по правді, ани не докінця так было, як пишу. Вечером, по студийных награнях, был вкінци час, жебы спокійно сісти з моім давным камаратом, Павлом Малецкым, котрий, з причыны думок о правдивым лемківскым радию і емоций з тым звязаных, може ся покус выґадал о справах, што не былы іщы для моіх ух, і вырюк дашто такє, што може было іщы в сфері мрий, а напевно не конкретно накрисленого пляну, же лемківскє радийо мало бы неодолга зачати высылати.

Я, хоц постерігам свою особу і свій підхід до жытя радше в оптимістичных кольорах, задумал єм ся над том тайном інформацийом і, як ся мі здає, мал єм одречы дашто в роді – ідея пречудова, але не вірю, жебы ся позитивно довершыла. Чом єм товды не повірил в якысого хлопа, Богдана Ґамбаля, котрого-м на тамтот ден знал такой лем з виджыня – ани не знам. Не міг єм сой уявити, же по долгых роках нашого феніксово ставаня, одвічной борбы з тыма, што каждий ден бесідуют, же нас николи не было і неє, перманентого понижаня і ограничаня лемківской/русиньской культуры, часто през нас самых, лем до співочо-танцувальных пописів, так скоро могли бы сме дійти до того моменту нашого розвитку, жебы ден-по-ден мати змогу чути русиньску музыку і русиньскій язык в інтернеті в виді правдивого НАШОГО радия.

Доднес мі тото выпоминают, же єм одраз, як апостол Тома, не повірил, але «вкінци сме ся дочекали» (як чуєме в єдным з радийовых джінґлів) – 1. червця/юнія 2011 рока вызвучал перший інтернетовий сиґнал радия ЛЕМ.фм. Старт. Пішло. Тілько што минуло 7 років од моменту, коли рушыли колеса проєкту, котрий днес зовеме не лем радийом, а медияльном ґрупом ЛЕМ.фм, бо горды сме з того, же при Стоваришыню Руска Бурса в Ґорлицях, під покровом котрого проходит наша діяльніст, ведеме тіж і порталь, фурт здобываючий новы просторы і новых інтернавтів, і панрусиньскій тыжденник ЛЕМ.фм+, якій тепер чытате.

Не тяжко было ся додумати, же лемківскє радийо, котре творене єст в більшости самыма Лемками, выкликало великє заінстересуваня не лем посеред Русинів цілого світа. Лем з той причыны, же в попереднім «Скорописі» оголосил єм червец/юній місяцьом любови, не буду ся долго розписувал над тым, же разом з великом кількістю прихыльників, сторонників і нашых любителів, початок радия то тіж штоденне призераня ся нам через тых, што бесідуют, же нас неє і не было, і чудуваня ся (дальше ся чудуют), чом польска держава годна давати на такій проєкт грошы? Декотры ся лем призерают, декотры, взоруючы ся на ЛЕМ.фм, зажадали од державы грошів на своі інтернетовы музычны плейлисты, перерываны раз на тыжден (жебы лем аж на тыжден!) пілгодинным проґрамом, шумні называючы своі ініциятивы радийом.

Сут і такы, што фурт гейтуют вшытко, што бы сме лем не написали, награли, передали і пошырили, навет кєд бы то была правдива інформация, же каждому даме по сто мілийонів. Жытя. Най псы брешут, мы заєдно ідеме дальше.

Назвали сме ся лемківскым інтернетовым радийом, бо Лемками нас колиси назвали, а мы тото приняли, знаючы при тым, же твориме тот сам русиньскій Нарід од Ужгорода до Щавниці. Ходиме не лем на Пряшів і Гуменне, не лем на Ужгород і Мукачево, не лем на Мадяры, Румунію, Чешску Республику, Сербію і Хорвацию, де жыют Русины. Были сме тіж за великом водом, бесідуючы зо слухачами в Ню Йорку і Маямі. Будеме ходити дальше… Скоро-м ся залюбил в ЛЕМ.фм, а і ансамблю, котрий од 7 років каждий ден лишат своі домашні обовязкы, іде за респондентами, або сідат за компутером, рыхтуючы проґрамы, ведучы высыланя нажыво, творячы, пишучы статі на порталь, ци приготовлюючы панрусиньскій тыжденник. Не о вшыткым думаме так само, часто маме ріжны погляды на деякы справы, але маме спільну ціль – продолжати тото, што нам передали нашы діды і прадіды.

Дякую Ти, русиньска файто з ЛЕМ.фм. Дякую Ти, Богдане. Дякую Вам вшыткым, што сте фурт стояли при нас!


То текст, котрий был моім річницьовым вступняком до Панрусиньского Тыжденника ЛЕМ.фм+ з нагоды 5-літя старту проєкту ЛЕМ.фм. В тексті змінена лем пятка на сімку, жебы в очы не кололо тых, што знают рахувати. Дашто ся змінило од тамтого часу, дашто пішло допереду? Заморозили сме (вірю – не на все) проєкт тыжденника, коли замерзли міністерияльны дотациі на нього. Радийо – было інтернетове, а тепер можете го слухати і на мультіплексі в околицях Ряшова, і на словацкых мультімедияльных плятформах, але предовшыткым в ефірі на частотах 106,6 MHz (Ґорлиці) і 103,8 MHz (Польковиці). Жыве высыланя, котре чуют нашы слухачы в пекаесі, уряді, склепі, в дохторя, в аптыці, в своій, а і сусідній хыжы, ци ідучы автом до роботы єст для нас доказом, же не вшытко даст ся заморозити рішыньом урядників і бреханьом братскых псів. Мы фурт ідеме дале.

Демко Трохановскій – ведучий Стоваришыня Руска Бурса і шефредактор порталю lem.fm.

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментар