Себастиян Няраді, Інисур – ріка князя (рецензия)

0

…одламал єм фалаток старого, твердого хліба і почал го мачати во свіжым свиньскым смальци. Розтрепал єм кус молотой червеной паприкы на хліб і так єм зачал штоденний фрыштик. Покля-м іл помалы, через облак єм позерал як на міцній твердыни завішена єст синьо-біло-червена фана з гербом, на котрій был пышний кавовий медвід, а коло нього ся шпотали фарбы темной рікы і ясного сонця.

Был раз єден Руснак. Мал він інтересуючу ідею. Написати роман. Але не хоц-якій: подте і присядте, послухати тото оповіданя… Мож бы так зачати в традицийным, наррацийным духу, лем не містифікуйме, про тото і так ся уж постарал Себастиян Няраді, котрий з темного ліса, гущавины своіх мрий на світло дня вынюс свій перший літературний твір. (зо вступу Ваня Дули).

В вересни/септембрi того рока на русиньскым выдавничым рынку явила ся барз цiкава книжка. Інисур – ріка князя то сема част третьой сериi „Жрідла: бібліотека молодых рускых писателів”. Хоц тираж книжкы то лем 300 фалатків, то надiю ся, што заiнтересуваня ньом буде роснуло i в короткым часi діждеме ся, што буде мож єй прочытати лем в бібліотеках. Роман дедикуваной єст головнi молодежы, але думам, же може тiж заiнтересувати і старшых.

Автор то Себастиян Наряді. Вродил ся 23. вересня/септембра 1992 р. в Рускым Керестурi в Сербіі. Ту скiнчил основну школу i середню русиньску ґімназию. Тепер є студентом на філософічным факультеті Унiверситету в Новым Садi, де студиює русинiстику. Наштоден повязаний єст з русиньскым молодіжным часописом МАК, де публикує своi тексты. Себастиян Няраді єст тiж актором русиньского театру в Рускым Керестурi.

Книжка є фантастичным романом i як раз тот жанр вырiжнят єй спосеред iнчых русиньскых публикаций. Розповiдат про подіі славяньского народа Інисур, якій вірит в славяньского бога Перуна і заселят высокы горы Тапракы. Акция оповіданя діє ся припустно во вчасным середвічу, коли свiт поділений был на осібны княжства. Сусiдами Інисура сут три iнчы народы – Ледовы, Зелены i Огняре – червены люде. Тоты остатні сут барз небезпечны i приходит ся з нима змiрити в окропечній войнi, в котрой цiле княжство остане знiщене. Під загорожыньом бiды i голоду люде князя мают наказане одыйти з рiдной землі i глядати нового мiсця до жытя. Головний герой романа – Азбестиян то єден з воякiв, котрий iде зо своіма приятелами на войну. Не єст обычным рыцарьом. Літат на прекрасным пеґазi i воює з огнистыма фенiксами i червеныма людми-машкарами!

Цiла книжка то еден великий шыфр. Хоснуваны автором названя были сотворены через замiрене переставлiня букв. I пак чытаючи зо заду – Інисур то Русины, мiсто Вошепр то Пряшів, Ецишок – Кошыці, горы Тапракы то Карпаты i так дальше.  Роман Інисур то унiверальна iстория фантази, пiд котром крыє ся леґенда о русиньскым народi.

Прочытавшы книжку Нарядія, приходит до головы єдна думка. Яка будучнiст лемкiвской лiтературы? Коли в Сербii уж вельо рокiв выдавана є цiла серия бiбліотекы рускых молодых писателiв – в нас ани єдного молодого писателя ци поеты. Тілько што минуло 10 рокiв, коли неє при нас Мирка Нагача, надii лемкiвской сучасной лiтературы. Ци найде ся iщы його наслідовник? Вірю, што сут даде молоды Лемкы, котры пишут, мают природний талант, лем ганблят ся i не хотят публикувати. Може дебют Себастияна іх осмілит і заохотит подiлити ся свойом творчiстю з цілым карпаторускым світом.

Петро Козміньскій

Share.

О авторі

Коментар

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright by лем.fm. 2017. Вшыткы права застережены.