Голосник

Шмарена рукавіця

0
Слова, котры повів міністер загранічных діл Україны Павло Клімкін, є штось, што сьме ту дотеперь не мали. Великость його выражіня не є в довжці, а в тім, же є то першый раз.

Міністер Клімкін в повязаню із сітуаційов на Закарпаті повів, же в тій области жыють і Русины. За його думками кажда народность, котра жыє в тім реґіоні, выжадує окремый приступ і рішіня своїх проблемів. Слово Русин нашло ся в цілій його выповіді якбы лем так, меджі рядками. Коло Мадярів і Румунів, коло гляданя рішінь сітуації в области, кедже Київ, што потверджує і в остатніх днях, політіку Орбана в Закарпатьскій области видить лем небарз рад.

Мож бы было повісти, же што на тім, же десь там раз спомяне і Русинів. Но покля смотриме на україньску політіку на фоні цілой їй історії, од выникнутя державы у 1991-ім році, потім бы сьме могли парафразовати прославленый выслов Армстронґа: Малый крок про чоловіка, великый скок про Русинів. Чом? Павло Клімкін є історічно першым членом владного кабінету, котрый у своїй посаді штось таке зробив,  кедь повів, же в Закарпатьскій области Русины суть. На такы слова не мож собі спомянути властно у никого іншого, жадных міністрів, презідентів, премєрів. Скоріше бы сьме могли спомянути на протирусиньскы высловы дакотрых представителів, включно „прозападной демократкы“ Юлії Тимошенко. Клімкін є першов ластівков, котра ярь не робить, но мінімално подля того, де і як пташок летить, можеме судити, же бы ярь могла уж і прийти.

Робити собі великы надії, же ся скоро дашто може порушати, кедь знаме, яков тота держава є, бы было якбач утопістічне. Но на другім боці, кедь маме схосновати шпортову термінолоґію, Клімкін, ці то хотів або ніт, шмарив до рінґу рукавіцю. І тоту рукавіцю теперь треба піндяти.

Клімкіновы высловы не могли прийти в ліпшый час, як перед засіданьом Світовой рады Русинів, котре одбыло ся у Вуковарі остатній вікенд. Думам, же як раз тоты, свіжы новости малы быти обговорены представителями світового русиньского руху і зо засіданя рады мав іти сіґнал піднятой рукавіці. Значіть, офіціална реакція, адресована Клімкінови, де бы ся му пояснило: Точно так, пане міністре, сьме в Закарпатьскій области, выжадуєме єднако як і іншы меншыны окремый приступ, окреме рішіня своїх проблемів і зачаток того є вызнаня нашой народности, бо Україна є єдина держава, котра сперать нам в нашых правах.

Но з офіціалных інформацій, котры подав на сайті Фенікс Слово член Світовой рады Русинів за Україну Микола Бобинець, мож видіти, же Русины споминану рукавіцю не підняли. Чом? Но якбач требало рішыти важнішы справы. Так ся дізнаме, же знова лем піде якесь писмо, жебы народность Русин была у переписі населіня у 2020-ім році на Україні, покля даякый перепис буде і не одложыть ся то як все. Або же хочеме будовати памятникы Духновіча, што є шумне, лем не знам, ці тото справа, котру має рішыти Світова рада, припадно же треба выдати алманах, што є так само шумне, але знова, ці то справа рады? На другім боці абсолутно першов справов, котру требало рішыти, кедьже є написана як перша з чіслом єдна, было зохабліня права быти представительом у Світовім конґресі Русинів за Україну Крайовому обществу підкарпатьскых Русинів. Ці тото досправды справа, котра є найосновніша, і котра вырішыть пробемы Русинів?

Без того, жебы єм ся знова пущав до великой крітікы немогучости конґресу, лем сконштатую, же засіданя не зареаґовало на найважнішу справу, котров были высловы Клімкіна і знова ся стіча прогайдакала на парціалны, аж смішны проблемы. Най ся нихто не гнівать, або най ся і гнівать, але досправды є то так. Кебы не вышло зо засіданя нич, лем єдно писмо Клікмінови, зробило бы то омного веце.

Не думам собі, же Клімкін, покля на то не буде воля векша і шырша, може сам із свойой позіції дашто велике змінити односно Русинів. Но мінімално дав сіґнал, же з ним мож діскутовати, і же бы ся через нього може тота векша і шырша підпора дала зачати реално глядати. Непіднятя шмареной рукавіці, несхоснованя принагоды, нас може діскваліфіковати із будьякых діскусій на далшый довгый час. І буде то лем наша хыба. Усвідомте собі то, честованы членове рады.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар