„Стоваришыня“ страченой фарбы

В марці 1989 року выникла в Польщі орґанізація під назвов „Стоваришыня Лемків“. В часі, коли в бывшій Чехословакії якбач нихто іщі не міг думати над тым, же штохвиля скінчіть режім і в нас, і же і Русины в Чехословакії засновають свою орґанізацію і зачнуть нове русиньске возроджіня, Русины – Лекмкы в Польщі ясно вказали, же знають, хто суть (перед тым вже зорґанізовали дакілько ватер), і заснованьом орґанізації свої думкы і пересвідчіня, мож бы было повісти, „інштітуціоналізовали“ і почали свою возродну роботу.

„Стоваришыня Лемків“, котрого членами од початку были а суть і такы вызначны люди як Петро Мурянка, свій ясный прорусиньскый напрям, котрый мав скінчіти з уракїнізаційов русиньского населеня в Польщі, вказало і тым, же было засноваючім членом Світового конґреса Русинів, котрый по першыраз проходив у 1991 році в Міджілабірцях, в тогдышній Чехословакії. Тота орґанізація є членом конґреса доднесь.

Кідь в жывоті чоловіка 26 років є вік, коли сьме продуктівны (може найпродуктівнішы), тяжко ся смотрить на 26-річну орґанізацію, котра є вже довгы рокы в летарґії і не хоче ся тому ани вірити. Правда, „Стоваришыня Лемків“ в 90-тых роках 20-го столітя зачало робити много проєктів на укріпльованя русиньской ідентічности і деукраїнізацію Русинів в Польщі – выдаваня свойой ґазеты, фестівалы, навчаня языка, но довгый час є то вже лем выбліднутый образ з того, чім орґанізація была. А не іде лем о то, же властно з ничім новым „Стоваришыня Лемків“ не приходить, же рік што рік повторять лем тото, што вже давно робить. Но іде і о то, же орґанізація не є способна даякого ґенерачного черяня, котре бы принесло даяку векшу кількость молодых людей зо свіжыма думками до членьской базы, ці до веджіня орґанізації. Тадь стачіть ся посмотрити лем на то, же ведучій орґанізації Андрій Копча є у своїй функції так довго, же довше быв у Совітьскім союзі во веджіню лем Сталін. „Стоваришыня Лемків“ просто уж довгы рокы жыє в летарґії, з котрой ся нелемже не пробуджать, навспак, давать собі в ній іщі далшы смертельны раны, котры можуть принести абсолутный і неславный конець орґанізації. Тот конець може принести колаборація з „партнерами“, котры суть точным опаком думок, за якыма выникла, і о котры намагала ся орґанізація „Стоваришыня Лемків“.

Єднов із такых подій, котры „Стоваришыня Лемків“ шторік орґанізує, то „Стрічы з Лемківском Культуром“, фестівал, котрый буде мати 22-го новембра вже свій 23-тый річник. Як медіалный партнер того фестівалу, котрый бы робив і прямый ефір, хотіло быти радіо lem.fm, яке належыть під русиньску, а головно партнерьску, орґанізацію „Руска Бурса“, з яков „Стоваришыня Лемків“ робить і іншы події. Несподіваньом было, кідь ся радіо lem.fm дізнало, же медіалным партнером буде Radio Lemko. Не іде о то, же lem.fm мусить быти всягды, і дозволю собі повісти, же орґанізаторы такых подій на свою пропаґацію веце портебують lem.fm, як lem.fm потребує їх. І не іде мі теперь ани о то, што то за радіо властно є, тото рыбарьске Radio Lemko (гей, добрі чуєте і можете собі то овірити на сайті того радіа, же із якого ґранту є підпорене). Бо каждый розумный чоловік мусить видіти, же радіо lem.fm мало в першім році свого існованя за місяць якбач веце выробленых проґрамів, як має рыбрьске радіо за цілый рік із омного векшым бюджетом. Я бы докінця рекомендовав не пущати їм ани тот джукбокс, котрый там грає, бо рыбы люблять тихо. Но мі іде веце о то, хто за тым радіом стоїть, і што така колаборацію значіть про „Стоваришыня Лемків“.

Рыбарьске радіо выникло у 2013 році і за тым проєктом стоїть православный священик Артур Ґрабан із його орґанізаційов Lemko Tower. Правда, Ґрабан і його Lemko Tower не належыть ку одкрытым протирусиньскым і проукраїньскым орґанізаціям, яков є в Польші „Об’єднання лемків“, но тішыти ся не є чому. Проєкты Арутра Ґрабана суть, дало бы ся повісти, „екуменічны“. Він не буде прямо і публічно атаковати русиньску – лемківску ідентічность, не боює одкрыто проти навчаню русиньского языка, но єднако будете тяжко од тых людей чути, же суть чісто пролемківскы – в значіню русиньскы, або жебы декларовали окремость од Українців. Но і навспак, бізовно „лем в духу братской любви“, радо походять вшыткы українізачны і україньскы фестівалы, де нелем тоты україньскы, но в остатнім часі і бандерівскы флаґы, в рамках декорацій сцен, сягають аж до небес. А спіпрацують із орґанізаціями, котры суть у СФУЛО, яке на Русинів кликало україньску спецслужбу. Бізніс є бізніс. Навеце, то екуменічный бізніс, значіть, шырить любов.

Непублічно, то вже інша справа. Артур Ґрабан зо свойов орґанізаційов є єден із той коаліції, котра хотіла одкликати Олену Дуць-Файфер як представительку Лемків – Русинів, коло польского уряду. Гей, наконець быв одкликаный і проукраїньскый представитель Лемків, лемже замір той коаліції быв одкликати лем Дуць-Файфер, котра ідеолоґічно не сиділа то політікы одкрытого або скрытого, продовжуючого, прямого або екуменічного, українізованя Лемків в Польщі. Рыбарьске радіо є лем далшым средством на таку екумену, і вшыткы проєкты Артура Ґрабана суть так лем продовженов руков українізачного „Об’єднання лемків“. Якраз тій орґанізації і Ґрабан поміг ку тому, жебы днесь сиділи за Лемків коло уряду двоми представителі, котры ся не будуть противставляти українізачным оранізаціям і їх роботі. Бо треба, жебы быв покій міджі Лемками. Покій, котрый має забеспечіти покійну роботу українізаторам.

Кідь ся посмотриме на колаборацію „Стоваришыня Лемків“ з рыбарьскым радіом, інтересны бы были одповіді на дакотры вопросы. Наприклад, што веде веджіня орґанізації ку тому, жебы зрадило єдиного досправдогово лемківского партнера, котрого має – „Руску Бурсу“. Або де є тота граніця, коли уж може буде про „Стоваришыня Лемків“ можлива і співпраца з орґанізаційов „Об’єднання лемків“. Лем тото, же єдны роблять тото саме публічно і другы непублічно? Таксамо бы ня інтересовала позіція Світовой рады Русинів. Інтересовало бы ня, ці є подля рады нормалне, кідь орґанізація, котра є членом конґреса, співрацує із проукраїньскыма і українізаторьскыма орґанізаціями. А што ня інтересує найвеце, то є то, ці досправды Олена Дуць-Файфер, котра была заатакована коаліційов, в котрій быв і Артур Ґрабан, хоче сидіти у веджіню орґанізації, яка тій коаліції властно давать руку ку співпраці, або ці в такій орґанізації хоче сидіти душа лемківства Петро Мурянка.

Сітуація, котру ту днесь маєме, бы мала лоґічно вести лем до єдного резултату. Кідь орґанізація, котра має розвивати лемківску – русиньску ідетічность, зачне співпрацовати з орґанізаціями, котры роблять точный опак і помагають асімілації або українізації, потім бы членове той орґанізації, кідь іщі тотално не капітуловали зо своїх замірів, мали жадати вынятковый конґрес орґанізації і одкликати ціле веджіня. Іншак собі в близкій добі підпишуть свій властный конець. Бо оно ся не дасть взяти лемківксйы флаґ, дати гет єдну фарбу, жебы никого не провоковала, і жебы собі намісто ньой каждый доповнив таку фарбу, яку хоче. Флаґ мусить быти ясный. Такый флаґ не буде ничіїм флаґом, ани лемківскым, і скінчіть міджі смітьом. Вєдно із орґанізаційов. Намісто нього прийдуть іншы флаґы, о котрых знаме, чії суть.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Погляды

Про автора

Петро Медвідь
Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год.

1 Comment

  1. rusyn1918 rusyn1918

    Петре так як ніт зеленой барви на лемківскій фані в знимці над Твоім текстом,так ніт твойого знаня про лемківскы меандры…

    “лемківксйы флаґ”
    пс.языкова коректа русиньского варянту з оной страни карпат тіж бы не завадила;)

Коментар