Голосник

Стріча орґанізаций в Ліґници

В минулу суботу, 22. жолтня/октобра 2016 р., представникы лемківской етнічной меншыны в Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын (СКУтНіЕМ) орґанізували стрічу, на котру запросили лідерів церковных братств, украіньскых обєднань і лемківскых орґанізаций. Засіданя проходило в просторах Рыцарской Академіі в Ліґници і было ведене др Мирославом Копыстяньском і проф. Штефаном Дудром – лемківскыма членами СКУтНіЕМ. Посеред присутных нашли ся представникы: Єпархіяльного Осередка Православной Культуры «Елпіс», Обєднаня Лемків, Лемківского Ансамблю Пісні і Танця «Кычера», Стоваришыня «Лемко Тавер», Товариства Розвитку Музею Лемківской Культуры в Зындрановій, Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях і Стоваришыня Лемків. Присутны были тіж представникы медий.

Пропонуваний орґанізаторами плян стрічы в великій мірі обнимал справу выселінь Лемків в рамках Акциі «Вісла», котрой 70. річниця буде миняла в 2017 році. Ґаздове засіданя заявили охоту спільного одзначыня той смутной подіі вшыткыма орґанізациями, котры до 10. листопада/новембра 2016 р. мали бы выслати своі пропозициі, обнимаючы спосіб проведіня пропамятных акций, делеґуючы при тым по єдній особі зо свойой орґанізациі, котра мала бы войти до комісиі, рыхтуючой памят 70. річниці выгнаня.

Сама ідея спільного одзначыня лемківской ґеєнны была радше позитивно принята такой вшыткыма участниками стрічы, але деякы звіданя ішли в сторону детальных вопросів – як одзначати тоту смутну подію, предовшыткым з огляду на ріжне постеріганя і підхід до лемківской етнічной меншыны інчыма меншынами, або ци пропамятны акциі мали бы проходити в шыршым форматі, разом з украіньскыма орґанізациями та Грекокатолицком і Православном Церквами. В тій части дискусиі явил ся тіж інчий вымір траґедиі выселінь, дополнений Юрийом Стариньскым, котрий припомнул, же і Циґане, жыючы на Лемковині, были выселяны разом з Лемками, а доля завела іх на західні землі Польщы в 1947 р. лем зато, же были грекокатоликами.

Пишучий тоты слова звернул увагу, же фурт істнує погляд в офіцияльных досліджынях, діянях, але і прокураторскых слідствах в справі Акциі «Вісла», котрий нияк не вказує на факт, же Лемкы буд-коли были выселяны зо своіх автохтонічных земель і дальше сут постеріганы як Украінці, што нарушат законы Польской Республикы і єст лем продолжаньом выдуманой і пропаґуваной комуністами неправды. Прото і рыхтуваня річницьовых подій могли бы быти найліпшом нагодом на припомніня, же Лемкы не за своі провины были выселены, што было поминяне в публичній опініі вчас комуністичного періоду, ачий долго в польскій, а фурт істнує і в украіньскій історийоґрафіі, котра дальше пошырює комуністичну ідеолоґію, выдуману в 20. роках ХХ ст. на засіданях Комінтерну і інчых комуністичных інституций.

В звязку з 70. річницьом Акциі «Вісла», члены Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын, будучы орґанізаторами стрічы, запропонували в своім імени і інчы способы одзначыня выселінь. Попросили участників засіданя о пропозициі осіб, котрых кандидатуры мож бы выслати до центральных урядів, рішаючых о признаваню державных нагорід, але додати треба, же посеред десяток персональных пропозиций являли ся і такы голосы, же траґедия Акциі «Вісла» не єст найліпшым моментом на такы діяня.

Доцяп непонятом частю засіданя в Ліґници был наступний заплянуваний пункт, т.є. омовліня «актуальной ситуациі стоваришынь і лемківскых орґанізаций». В тым дост неясным речыню явила ся наівніст орґанізаторів стрічы – др Мирославы Копыстяньской і проф. Штефана Дудры, котры думали же «актуальна ситуация стоваришынь…», т.є. підниманя темы внутрішніх справ Стоваришыня Лемків на публичным форумі, лежыт в обшыри іх компетенций. Діло не в тым, жебы проблемы оминяти, але внутрішні проблемы буд-якой орґанізациі, підняты в такій спосіб, же члены СКУтНіЕМ ани не прібували ся контактувати в тій справі з обома спірныма сторонами – то скандаль, а напевно далеко не тота дорога до розвязуваня проблемів, выслухуючы арґументы лем з єдного боку і компромітуючы ся абсолютным незнаньом темы. Парунадцет минут заняло пояснюваня членам Спільной Комісиі, же односят ся до неактуальных проблемів сперед бодай рока, котры уж давно были розвязаны.

Тота тема была вступом до дальшого критикуваня – в тым примірі оправданого – задекляруваных діянь Стоваришыня Лемків, з котрых орґанізация ся не вывязаля. Іде о справу шкільництва і едукациі – вчыня лемківского языка, котрого процесы мала координувати орґанізация з Ліґниці, до чого зобовязала ся на стрічы орґанізаций в Ґорлицях в 2015 р.

Послідні минуты засіданя, орґанізуваного представниками лемківской етнічной меншыны в Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын, были нагодом до звіданя о тему нищыня лемківскоязычных части таблиц на Лемковині, о котрых писали сме на нашым портали. Послідній того рода ксенофобічний акт был проведений в Ґладышові, правдоподібно в ночы 30.09/1.10.2016 р. Редакция лем.фм одраз заняла ся справом, повідамляючы локальны орґаны, але звернула тіж увагу на тото, же на проходячым в Варшаві о пару днів (5.10.2016) 57. засіданю Спільной Комісиі в Міністерстві Внутрішніх Справ і Адміністрациі, котре тыкало языка ненависти і актів аґресиі взглядом меншын, не были присутны обоі представникы лемківской меншыны, чого результатом было і тото, же справа нищыня лемківскых таблиц не явила ся на специяльно ґу тому скликаным засіданю. Не іде о факт, же з деякых причын лемківскы представникы не могли взяти участи в засіданю, але о тото, же – хоц мают такы можности – не делеґували на стрічу никого, ани бодай не зголосили той темы в даякым офіцияльным становиску, котре ачий без іх присутности могло быти одчытане на стрічы в МВСіА, де явили ся представникы найвысшых державных інституций, маючых протидіяти актам нетолеранциі взглядом меншын (Головний Штаб Поліциі, Ґенеральна Прокуратура Польской Республикы, Головний Штаб Пограничной Стражы і одповідній департамент МВСіА).

Головно в тій справі іхали сме в минулу суботу до Ліґниці, понеже 11. жолтня/октобра т.р. выслали сме звіданя до др Мирославы Копыстяньской і проф. Штефана Дудры, в котрых просили сме о поясніня цілой ситуациі. Вчас телефонічной бесіды, котра была одраз запрошыньом на стрічу до Ліґниці, достали сме інформацию, же м.ін. о тым буде дебата. Так і было. Дознали сме ся, конец-кінцьом, же тема лемківскых таблиц буде зголошена вчас наступного засіданя СКУтНіЕМ, котре одбуде ся 21. грудня/децембра 2016 р. Буде то уж 81 днів по тым, як таблиці в Ґладышові были замалюваны з каждой стороны села. Але і 3 дни до Велиі в григорияньскым календари, коли більшіст присутных буде уж певно думками при ліпліню перогів і прикрашаню яличкы.

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментарі