Голосник

«Світ під Кычером» стоваришений

0

Медженародний фольклорний фестіваль «Світ під Кычером» приступил до Асоцияциі Фольклорных Фестівалів Західньой Польщы. То єдна з першых тогорічных вісти про фестіваль, якій од парунадцетьох років, рік-по-рік орґанізуваний є Лемківскым Ансамбльом Пісні і Танця «Кычера».

На пару місцяців перед тогорічном ювілейном двадцетом едицицийом, фестіваль приступил до спомненой асоцияциі, яка самособом стоваришат фольклорны фестівалі, проходячы в західній части Польщы, т.є. фестівалі з Зеленой Горы, Познаня ци Ґожова Великопольского. «Світ під Кычером», як фестіваль, николи не одбывал ся в єдным місци, понеже все – окрем Ліґниці, де свою сідибу має ЛАПіТ «Кычера» – переносил ся в дальшы місця Нижнього Шлеска, головно там, де прожыват выскокє чысло лемківской меншыны. Окрем того, пару едиций одбыло ся дотепер і на рідній земли Русинів. «Світ під Кычером» пришол до такых місцевости як Крениця, Ґорлиці, Высова, та дальшых лемківскых міст і сел, в тым до Бортного, де єдного рока проходили ґальовы выступліня. Фестіваль за послідні рокы ходил і на Пряшівску Русь, де в селі Курів, при участи тамтышніх Русинів, хоц перекрочыл державну словацко-польску границю, фурт оставал на русиньскій етнічній териториі.

Членьство в асоцияциі польскых фестівалів має принести орґанізуваному «Кычером» фестівальови предовшыткым шыршу промоцию, з причыны выданя новых фольдерів, якы будут доступны на подібных подіях, ай дати взаімну можніст запрашати ґрупы беручы участ в інчых фестівалях. Рішыня, же Медженародний Фольклорний Фестіваль «Світ під Кычером» буде вписаний до Асоцияциі Фольклорных Фестівалів Західньой Польщы, было підняте пару днів тому, коли в Забожу і Зеленій Горі засідали члены асоцияциі, якы окрем того бесідували на темы повязаны з фольклором і вельокультуровістю західньой Польщы.

На фестіваль запрашаны сут ансамблі, котры хоц за ґеоґрафічным місцьом походжыня часто презентуют далеку культуру своіх держав, то декотры сут представниками нацийональных меншын. Простий примір, то ансамблі зо Словациі, котры як не сут істо русиньскыма, то в своіх репертуарах мают деякы нашы акценты. Попри «Кычері», на фестівали выступували і дальшы лемківскы ансамблі, напр. «Розтока» з Рудной, або ансамбль Стоваришыня Лемків – Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця «Ластівочка», якій на днешній ден, як єдиний в лемківскым фольклорным середовиску, може погордити ся престіжным цертифікатом CIOFF.

фот. горі: участникы фестівалю з 2015 рока: Русины з Польщы та гості з Сербіі.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар