Голосник

Тырват модернізация штрекы но 107. Роботы в Лупкові і Команчы

0

На східній Лемковині тырвают модернізацийны роботы желізницьовой леніі но 107, в рамках котрых ремонтуваний є міст в Команчы, а в Лупкові модернізуваний є тунель, якій лучыт Польщу зо Словацийом.

Потреба ремонту є тым більша, што днес штрека такой не доходит уж до полудньово-східньой части Польщы. Мож, што правда, доіхати до Санока ци Загіря, але надале неактивна є ленія, яка іде вглуб східньой Лемковины, через Команчу, Лупків, а пак на Пряшівщыну до Полаты і дале. Роботы в Лупкові ведены сут уж од 19. марця т.р.

На лупківскым перевалі, окрем самого тунелю, ремонтуваны сут прилігаючы опоровы стіны, а комплексовій выміні підлігат сама желізниця на більше як 200-метровым одтинку. Цілю так шырокого проєкту є привернути добрий технічний стан штрекы Загіря-Лупків, штобы могли ньом нанового ходити потягы з Польщы на Словацию.

В Команчы модернізуваний є стальовий міст. Головном цілю того ремонту є поправити технічний стан і, предовшыткым, збільшыти безпеку руху. Міст находит ся над ріком Варварка, при єй кінци і вливі до Ославиці, під ним іде воєвідска дорога но 897 (Тылява – Команча – Устрикы – державна границя).

Цілковитий кошт робіт в Лупкові і Команчы то бл. 3 милийоны зл. Притиском до того, жебы зачати ремонт, был спільний інтерес польскых і словацкых політиків. Як сме інформували два рокы тому, в маю 2016 р. пряшівскій жупан Петер Худік принял полськых представників державной адміністрациі під ведіньом міністра транспорту Польщы Анджея Адамчыка. Цільом стрічы было офіцийні заманіфестувати дяку обновліня желізницьового споіня медже державами через лупківскій тунель.

Што інтересуюче, граничне получыня в Лупкові є лем єдным з трьох споінь медже Польщом а Словацийом. Штрека но 107 є фраґментом давной Першой Угорско-Галицкой Желізниці. Была она одкрыта в 1873 р. Лупківскій тунел є долгій на 416 м і до першого ходу был одданий 31. мая 1874 р., внет по його выбудуваню.

Польска страна має надію, што змодернізуваний одтинок штрекы но 107 буде часто выкорыстуваний туристами в обох державах. Підкрислят ся його історичний характер, але тіж положыня в гірскым просторі.

фот. стация в Лупкові

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскый

Народжений на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар