Голосник

В Меджілабірцях СРР одсвятковала Світовый день Русинів

0
Світова рада Русинів вєдно із Русиньсков обродов на Словеньску і містом Меджілабірці дня 23-го марца 2019-го року зорґанізовала в Меджілабірцях святочну академію, котров собі Русины припомянули 28-му річніцю од проходжіня 1-го Світвого конґресу Русинів а вєдно з тым торжествовали і Світоый день Русинів, котрый быв схваленый як раз на тот день.

Академія зачала в пополідняйшых годинах при памятній таблі, котра є на Домі културы в Меджілабірцях, значіть будові, де конґрес у 1991-ім році проходив. На події брали участь Русины із Словакії, Польщі, Мадярьска, Румунії і Сербії.

Споминали і в конґресовій салі

„Зашли сьме і до салы, де проходив першый конґрес, што было барз емотівне. Вышли сьме на сцену і представльовали собі, як то могло вызерати, кедь тота сала была повна аж так, же і на ґарадічах сиділи люди,“ повів председа Світовой рады Русинів Штефан Лявинець Лявинець.

„Причін на нашу стрічу в Меджілабірцях было веце. Найважнішов было, же святкуєме Світовый день Русинів, котрый сьме схвалили на остатнім конґресі (в Осієку, позн. ред.) на 23-го марца. Думам, же сьме церемонію коло памятной таблы провели достойно,“ продовжовав Лявинець.

На Містьскім уряді ся так само споминало і на конґрес. Меджі іншыма на тоты дні, 22-ый і 23-ый марец 1991-го року, споминав і член Світовой рады Русинів за Польщу Андрій Копча, участник першгого конґресу, котрый в тых днях приготовлює ся і на святкованя округлого юбілею – 30-ой річніці заснованя орґанізації Стоваришыня Лемків у Польщі, якой є од выникнутя председом.

Обговорили ся і сучасны проблемы

На академію пришов і председа Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска Ян Липиньскый, котрый є єдночасно і председом Округлого стола Русинів Словеньска. Тот участным одпрезентовав найсвіжішы резултаты роботы здружіня – приніс вказати і одпрезентовав Ґалерію особностей русиньской меджівойновой історії, філм В хападлах міцных світа. Битва підкарпатьскых Русинів о місце в родині европскых народів і найновішу публікацію Чехословацькый світ в Карпатах, котра, як повів Липиньскый, має быти музейом в книжці.

„Мали сьме і дуже інтересну комунікацію о тім, як видиме проблемы русинства в тепершінім часі,“ повів председа Світовой рады Лявинець, котрый в суботу выступив із свойов лекційов під назвов Русины світа. В ній окрім іншого споминав і травму, котру в собі русиньска історія несе, і то вязніня Русинів у Талергофі і Терезіні, але і процесы асімілації ці українізації. Як раз тоты проблемы выкликали довшу діскусію. Єдным із їй резултатів бы мало быти і підпорне писмо од Світовой рады Русинів про Основну школу з ґімназійов і штудентьскым домовом Петро Кузмяк в Руськім Керестурі, яка ся в остатнім часі дістала під тиск, жебы на основній школі учіло ся і по сербскы. Основна школа, котра пише 265-ый рік свойой історії має дотеперь лем русиньскы класы. Світова рада Русинів бы мала написати псимо, в котрім выразить, підпору русиньскій інштітуції, яка є єдина свойой сорты у світі, і зато є барз важне то, яка буде їй далша доля.

По вечері слідовало іщі засіданя Світовой рады Русинів. На нім ся мали обговогорити далшы актуалны проблемы і приготовліня на Світовый конґрес Русинів, котрый тот рік буде проходити на Словакії.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар