Голосник

Вікіпедисты і етноґрафы лучат силы, жебы вказати цілу спадковину Карпат

0

Вікіпедисты, етноґрафы, музейны працівникы і дослідникы та вольонтеры перемірюют Kaрпаты, жебы удокументувати фольклор гір. Роблят соткы знимок, крутят десяткы фільмы і зберают материялы о реґіоні, жебы збогатити і пошырити зміст статій Вікіпедиі.

Етноґрафія Карпат то проєкт Державного Етноґрафічного Музею в Варшаві при спертю Вікімедия Польща і Фундациі Вікімедия. Його цілю єст збережыня карпатской культуры при схоснуваню Вікіпедиі. Карпаты, то другы по Альпах што до велькости горы в Европі. Находят ся м.ін. в цілій полудньово-східній Польщы, в полудньово-західній Украіні, в Словациі, Чехах, Румуніі і в Сербіі. Народна культура на карпатскій обшыри єст барз ріжнорідна, але цілю проєкту єст тіж досліджыня того, што єст спільне, што лучыт – спільной істориі і культуровых коренів. Першым етапом проєкту єст зобраня бібліоґрафіі, джерел, знимок, авидийовізуальных материялів о автентичным фольклорі Карпат, а пак удоступніня того вшыткого на Вікімедия Комонс. Наступний етап то схоснуваня зобраного материялу до пошыріня, або сотворіня новых, тематичных статій на Вікіпедиі (в анґлицкым і одповідніх міцсевых языках). Головний натиск кладений єст на реґіональне облечыня, народну штуку і ремесло.

Плянуваных єст 5 вікі-експедиций. Вчас каждой дослідникы будут нагрывати і записувати традицийны звыкы, обряды, фотоґрафувати народне облечыня і приміры народной штукы і ремесла характеристичы для даного реґіону. Будут одвиджати місцевы етноґрафічны музеі і малы реґіональны культурны центры. Перша з прогульок прошла в другій половині серпня/авґуста т.р. Обшырю досліджынь были Жывєцкій Бескід і Підгаля. Ґрупа дослідників зобрала гын цікавий материял, м.ін. релікты ориґінального народного облечыня з колекций Музею Міста Жывєц і Татряньского Музею, окрем того сфільмувано процес вырабляня кєрпців і народных інструментів та проведено короткы бесіды з сучасныма народныма ремісниками і вытворцями ріжных артефактів, як напр. прикрасок ци скіряных, взоруваных на давны выробів. В вересни/септембрі експедиция проходила буде в Румуніі, в марамурешскій обшыри, а на другій рік досліджыня плянуваны сут в Чехах, Словациі і в Украіні.

Спільний проєкт професийональных етноґрафів і вольонтерів Вікіпедиі єст хосенний для обох сторін. Музеальникы мают нагоду ближе зазнаємити ся з одкрытым ліценцийонуваньом і роботом повязаном з Вікімедиями, а вольонтеры вчат ся основ професийных етноґрафічных експертиз, бібліоґрафічных досліджынь і інчых.

Як потверджают члены експедицийных ґруп – фольклор Русинів єст тіж браний під увагу, як тот, котрий треба дослідити.

На знимці горі: експедицийна ґрупа етноґрафів і вікімедистів, фот. Вікімедия.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

Коментар

Вікіпедисты і етноґрафы лучат силы, жебы вказати цілу спадковину Карпат

1

Вікіпедисты, етноґрафы, музейны працівникы і дослідникы та вольонтеры перемірюют Kaрпаты, жебы удокументувати фольклор гір. Роблят соткы знимок, крутят десяткы фільмы і зберают материялы о реґіоні, жебы збогатити і пошырити зміст статій Вікіпедиі.

Етноґрафія Карпат то проєкт Державного Етноґрафічного Музею в Варшаві при спертю Вікімедия Польща і Фундациі Вікімедия. Його цілю єст збережыня карпатской культуры при схоснуваню Вікіпедиі. Карпаты, то другы по Альпах што до велькости горы в Европі. Находят ся м.ін. в цілій полудньово-східній Польщы, в полудньово-західній Украіні, в Словациі, Чехах, Румуніі і в Сербіі. Народна культура на карпатскій обшыри єст барз ріжнорідна, але цілю проєкту єст тіж досліджыня того, што єст спільне, што лучыт – спільной істориі і культуровых коренів. Першым етапом проєкту єст зобраня бібліоґрафіі, джерел, знимок, авидийовізуальных материялів о автентичным фольклорі Карпат, а пак удоступніня того вшыткого на Вікімедия Комонс. Наступний етап то схоснуваня зобраного материялу до пошыріня, або сотворіня новых, тематичных статій на Вікіпедиі (в анґлицкым і одповідніх міцсевых языках). Головний натиск кладений єст на реґіональне облечыня, народну штуку і ремесло.

Плянуваных єст 5 вікі-експедиций. Вчас каждой дослідникы будут нагрывати і записувати традицийны звыкы, обряды, фотоґрафувати народне облечыня і приміры народной штукы і ремесла характеристичы для даного реґіону. Будут одвиджати місцевы етноґрафічны музеі і малы реґіональны культурны центры. Перша з прогульок прошла в другій половині серпня/авґуста т.р. Обшырю досліджынь были Жывєцкій Бескід і Підгаля. Ґрупа дослідників зобрала гын цікавий материял, м.ін. релікты ориґінального народного облечыня з колекций Музею Міста Жывєц і Татряньского Музею, окрем того сфільмувано процес вырабляня кєрпців і народных інструментів та проведено короткы бесіды з сучасныма народныма ремісниками і вытворцями ріжных артефактів, як напр. прикрасок ци скіряных, взоруваных на давны выробів. В вересни/септембрі експедиция проходила буде в Румуніі, в марамурешскій обшыри, а на другій рік досліджыня плянуваны сут в Чехах, Словациі і в Украіні.

Спільний проєкт професийональных етноґрафів і вольонтерів Вікіпедиі єст хосенний для обох сторін. Музеальникы мают нагоду ближе зазнаємити ся з одкрытым ліценцийонуваньом і роботом повязаном з Вікімедиями, а вольонтеры вчат ся основ професийных етноґрафічных експертиз, бібліоґрафічных досліджынь і інчых.

Як потверджают члены експедицийных ґруп – фольклор Русинів єст тіж браний під увагу, як тот, котрий треба дослідити.

На знимці горі: експедицийна ґрупа етноґрафів і вікімедистів, фот. Вікімедия.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Контакт: natalia@lem.fm

1 Comment

Коментар