Голосник

Выізд до Явожна

13. мая текучого рока, з благословліня єпископа Паісия, для вірных перемышльско-ґорлицкой єпархіі зорґанізуваний был выізд до Явожна. Явожно, як знаме, місце, де 70 років тому вязнено і тортурувано нашых предків. Вчас Акциі Вісла до Центрального Лаґру в Явожні попало барз дуже Лемків, з котрых, на жаль, вельо уж одтамале не вернуло. В лаґрі стратили сме своіх близкых, а днес часто ани не знаме тых місц, де были похованы.

Поломництво мало за ціль через спільну молитву упамятнити жертвы тых ганебных комуністичных діянь з періоду выселінь 1947 рока. Автокар рушыл в суботу з самого рана з Крениці і по дорозі зберал охочых з другых парохій. Разом з нима поіхали священникы – оо. Роман Дубец і Владимір Канюк. Окрем Крениці, зобрали ся і люде з Ганчовой, Ґорлиц і Бортного, разом близко 50 осіб. Як ся вказало на місци, долучыли і жытелі західньой части Польщы.

Першым пунктом прогулькы было звиджаня Музею Міста Явожно, по котрым повюл і приближыл присутным історию давного лаґру провідник. В музею находит ся выстава – «Лаґєр двох тоталітаризмів, Явожно 1943-1956» („Obóz dwóch totalitaryzmów, Jaworzno 1943-1956”). Через поміщены там фотоґрафіі, історичны описы та другы обєкты, мож ліпше поняти обставины фунґуваня того же місця. Провідник споминал, же посеред другых, поневолено в ним і Лемків.

Пак, приіздны поіхали на пляц бывшого лаґру для інтернуваных, де недавно, бо 29. квітня/апріля 2017 рока, одбыло ся одкрытя пропамятной таблиці, припоминаючой о ґеєнні і жертвах Акциі Вісла. Памятник поставлено в самым центрі давного лаґру. Лаґру, котрий потім зрівнано з земльом і в його місце побудувано інчы будинкы. Комуністы хотіли, жебы остал забытий, вымазаний з істориі, а памят люди, котры там погынули, загребана на вікы. Завдякы активности лемківскых діячів, поставлено камінний памятник з таблицьом, на котрій находит ся інскрипция в трьох языках: лемківскым, польскым та анґлицкым: Вязненым і страдавшым в лаґрі в Явожні в наслідстві акциі «Вісла» Лемкам, 29.04.2017 – Потомны. То перший монумент, перший памятник, котрий прикликує памят тых жертв Акциі Вісла, котры в вельох місцях были аж і до нашых часів поминяны і забываны – членів лемківского Народу, котры без поданой причыны трафили до лаґру, а вельох з них, не вытримавшы тортур, оддали там своє жытя. Камінний монумент на все остане символом той памяти.

По короткых проповідях, зобраны перешли піше до ліса, положеного недалеко памятника. В лісі же находит ся другій – вознесений в 1998 році, як символичний гріб жертв лаґру. Там одслужено парастас за Лемків, котры в лаґрі закінчыли своє жытя. По скінченых молитвах своі проповіди выголосил о. Канюк, пак о. Дубец.

В явожняньскым лісі находит ся місце, де поставлены лавочкы. Там же вшыткы ся зобрали, жебы мочы побесідувати єдны з другыма. Посеред присутных была і пані, котра пришла на світ в явожняньскым лаґрі. Нашли ся тіж люде, котры там стратили своіх близкых. Мож было почути істориі тых осіб.

Плынучы з уст тых люди смутны оповіданя, возношены товды молитвы, прикликаня в памяти тых ганебных подій сперед 70 років, вводили в стан задуманя. Я особливо почула-м великій, глубокій смуток. І за тым, што ся колиси в Явожні стало, але тіж през тото, в якых обставинах находит ся наш нарід тепер. Стратили сме дуже, але почула-м, же в барз скорым темпі тратиме такой вшытко. Прикре є тото, яку кривду нам комуністичны власти зробили, але прикре і тото, же вельо з нас уж свого не шанує. Не повинны сме про своє забывати, ганьбити ся свого походжыня, а радше быти гордыма з того, кым сме. Повинны сме зглубляти свою історию, памятати о своіх предках, єднати ся і спільні діяти на хосен нашого Народу. Так, жебы сме не довели до того, што і колиси мало іти в непамят…

Тогорічний выізд до Явожна не был першым такым выіздом люди з гір. Выізды заініциюваны были уж пару років тому. Спочатку іздили лем креницкы парохіяне. Так по правді, думка вышла од єдной з парохіянок, котра в Явожні стратила свого вітця. Орґанізацийом першого выізду занимал ся іщы отец Василь Ґалчык, попередній парох православной церкви св. Владиміра Великого в Креници. Товды выбрало ся лем пару родин з креницкой парохіі, до котрых долучыли родакы з західніх земель. Другій за порядком выізд одбыл ся 2 рокы тому, уж під ведіньом о. Петра Пупчыка. Того рока, о. Пупчык занимал ся орґанізацийом. Думка тогорічного выізду  вышла на єдній зо стріч на плебаніі при креницкій церкви. Священник роздумувал разом зо своіма парохіянами, што зорґанізувати в рамках 70. річниці Акциі Вісла. І так зродила ся ідея поіхати до Явожна. Лем тым разом выізд был зорґанізуваний на шыршу скалю, для цілой перемышльско-ґорлицкой єпархіі.

Майме надію, што того рода выізды станут ся уж традицийом і дальшыма роками тіж будут Лемкы приізджати в місце давного явожняньского лаґру, штобы помолити ся за своіх предків, котрым не дане было ани быти гідні похованыма. Лучме ся в памяти, на своє не забывайме, бо то днеска вшытко, што можеме для них зробити.

Пониже знимкы з выізду авторства Миколая Ґрича.

 

 

Шеруй.

О авторі

Наталія Клинковска

Коментарі