Голосник

Засіданя Світовой Рады Русинів в Хорвациі

В суботу, 28. вересня/септембра 2019 р., в місті Вінковці в Хорвациі проходило засіданя Світовой Pады Русинів в новым складі – выбраным на XV Світовым Конґресі Русинів в Любовняньскых Купелях.

В стрічы в Вінковцях взяли участ члены Світовой Рады Русинів з Мадяр, Хорвациі, Сербіі, Румуніі, Украіны і Польщы. Засіданя, котре вюл предсідатель др Штефан Лявинец, зачало од принятя порядку.

На початку Штефан Лявинец привитал гости засіданя – Олену Папуґу, посланкыню до парляменту Сербіі, ведучого ревізийной комісиі Івана Петрецкого та Богдана Ґамбаля – ведучого Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях.

В першым пункті засіданя поєдны члены рады споминали на XV Світовый Конґрес Русинів, котрый проходил од 4. аж до 7. липця/юлия 2019 р. в Любовняньскых Купелях. Вшыткы выступуючы споминали на добрі придумане місце конґресу, добру орґанізацию і богатый культурный проґрам, якы забезпечыли орґанізаторы, то є Русиньска Оброда на Словациі і САРО. Вшыткы передавали подякуваня для предсідателя РОС – Мартіна Караша.

Зато што засіданя рады зышло ся з маніфестацийом прирыхтуваном з нагоды 170. річниці основаня першой русиньской школы з Хорвациі, так про тоту подію оповідал Мійомир Шайтош, предсідатель Дружства «Руснак». Як повіл, перша школа была одкрыта в Петровцях в 1849 р., як парохіяльна, грекокатолицка, де вчыли ся діти оселеных парунадцет років перше русиньскых родин. Учытельом был парох, якій вчыл реліґіі і русиньского языка. До першой клясы было товды записаных 50 діти. Нона парохіяльна школа функцийонувала до кінця I світовой войны.

На засіданю Світовой Рады Русинів не был присутный член за Словацию, зато рада рішыла выслати писемне подякуваня за зорґанізуваня XV Світового Конґресу Русинів в Любовняньскых Купелях для Русиньской Оброды на Словациі і Словацкой Асоцияциі Русиньскых Орґанізаций.

Ґеорґій Фірцак з Румуніі дал пропозицию вытворити комісию, котра тримала бы стандарды діянь рады – бо «такы стандарды можут забезпечыти місце Русинів в Европі і респектуваня руснацкых прав». Одкликал ся при тым до недавной стрічы некотрых русиньскых ґруп з Чех з президентом Чешской Республикы Мілошом Земаном, а при тым критикувал спосіб і самы жаданя русиньского середовиска. Як признал, своі інформациі про стрічу з президентом Земаном брал выключно з украіньскых медий.

Дале дискусия пішла в напрямі принятя принципів запрашаня членьскыма орґанізациями гости конґресу. Тоты принципы мали бы быти приняты на плянуваным засіданю Світовой Рады Русинів в Румуніі в марци 2020 р. Член рады з Украіны повіл, што в украіньскій делеґациі пришли делеґаты з вельох орґанізаций. Дале і він спомянул на остатні стрічы русиньскых представників з президентами Чешской Республикы і Словациі. Дистансувал ся тіж од становиска некотрых орґанізаций на Украіні про підпору тзв. «мовного закону» принятого бывшыма украіньскыма властями.

Член рады за Сербію рушыл проблем принятя як членів Світового Конґресу Русинів делегаций русиньскых орґанізаций з Росиі і Молдавіі. Дюра Папуґа повіл, што обі державы признают Русинів і треба бы з нима спілпрацувати, пак оповіл про стараня, якы мали бы довести до поставліня в Новым Саді, в Войводині, памятника Александра Духновича. Полеміку до становиска выголосил Ґеорґій Фірцак. Повіл, же вельо демонстраций зо стороны підкарпатскых Русинів єст де факто демонструваньом против ним, а сут они орґанізуваны проросийскыма кругами.

Андрий Копча з Польщы заповіл, што слідуючый конґрес буде орґанізуваный Стоваришыньом Лемків, а місце і дата конґресу будут приняты до 30. січня/януара 2020 р.

Як гіст рады выступила посланкыня Олена Папуґа і презентувала політичну ситуацию, яка выникла в совіті Русинів в Сербіі, та обернула увагу, же сама Світова Рада Русинів мала бы выслати писмо войводиньскым властям з прошыньом, найбы они веце підтримували русиньскы акциі і подіі.

Гіст рады Богдан Ґамбаль просил, жебы рада обернула ся до польскых власти з прошыньом дотримувати єднозначны записы обовязуючого в Польскій Республиці закону про нацийональны і етнічны меншыны.

На конец предсідатель Штефан Лявинец презентувал проєкты писм, якы тыкают ситуациі Русинів, адресуваных до Европейской Комісиі Прав Чловека і до підкомісиі до справ східньой спілраци та кореспонденцию, яка пришла од Верховного Комісаря до Справ Нацийональных Меншын – Ламберто Занєра.

В остатнім пункті были дискутуваны можливы будучы контакты зо стороны Світовой Рады Русинів з адміністрацийом нового президента Украіны.

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментарі