lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Вмер Петро Лизанець – вызначный гунґаролоґ русиньского походжіня

Петро Медвідь Петро Медвідь
8. 8. 2026
» Інчы, Вісти

Як інформовав портал Kárpáti igaz szó в суботу 8-го авґуста 2026-го року у віці 96 років вмер Петро Лизанець – професор лінґвістікы, вызначный гунґаролоґ русиньского походжіня.

Народив ся Петро Лизанець 2-го юла 1930-го року в селі Ізвор, днесь Родниковка на Підкарпатю, як другый із пятеро дітей в родині сельского ґазды. Од 1944-го року штудовав на ґімназії в Берегові, котру закінчів в році 1948.

Хотів іти слідами отця – быти сельскым ґаздом, але якраз втогды почала ся колектівізація, од родины забрали вшытко: землю, статок і серсамы, і за ґаздованя мусив забыти. Того самого року пішов на україньску філолоґію на недавно створену Ужгородьску державну універзіту, яку закінчів з одзначіньом в році 1953.

Далше была ашпірантура, кандідатьска робота на тему Українські говірки Затисся Виноградівського району Закарпатської області, пак в році 1966 быв выбраный за ведучого Катедры мадярьской філолофії, котрым быв аж до року 2015.

В році 1971 із дізертаційов на тему Угорські запозичення в українських говорах Закарпаття. Угорсько–українські міжмовні контакти здобыв ступень доктора філолоґії. О рік уже быв професором. Быв деканом Філолоґічной факулты Ужгородьской державной універзіты (рр. 1977–1984). В році 1988 став  директором-основательом Центра гунґаролоґії. В роках 1992 аж 2003 опубліковав Атлас угорських говорів Закарпаття в трьох томах.

В році 1995 быв удостоєный тітулом Заслуженый діятель наукы і технікы Україны. Быв лектором в Естонії, Мадярьску, Російскій федерації. Редаґовав першу збірку мадярьскых народных балад на Україні, і першу антолоґію мадярьской літературы Підкарпатя.

Тот русиньскый вченый быв дослідником україньско-мадярьскых меджіязыковых контактів і мадярьской діалектолоґії. У 1976-ім році быв выбраный за честного члена Мадярьского языкознательского общества, о десять років пізніше нагородженый быв за значны здобыткы в досліджіню мадярьской діалектолоґії Медайлов Чюрі Балінта.

Іщі штудентом, маючі добры знаня латиньского, Лизанець занимав ся перекладом ґраматікы Лучкая, што стало ся темов його діпломовой роботы, а по веце як 30-ох роках выдав їй фототіпный оріґінал (Grammatica slavo-ruthena. Budae, Typis Reg. Universitatis Pestiensis, 1830), і переклад по україньскы, із приданым словарьом і пояснінями, што зробило книжку доступнов шырокому кругу читателів.

Петро Лизанець поважовав за важне навернутя історічных назв сел Підкарпатской Руси, котры были змінены (українізованы) комуністічным режімом по анексії і перетворіню краю на область Україны. Подля Лизанця переіменованя, зроблены з мотівів ідеолоґії, у векшыні припадів суть фалшывы, і з боку філолоґії неґрамотны.

Од року 1991 по 2008-ый рік професорови Лизанцьови великыма трудами і клопотами подарило ся вернути історічны назвы 68 населеным пунктам Закарпатьской области Україны, котры суть населены переважно Мадярами. Але не подарило ся му вернути ани історічну назву свого родного села, а далшых – нашых сел. Вічная память!

Фото: Kárpáti igaz szó.

ShareTweet

Повязаны дописы

Конкурз на директора русиньского музея выграв Ян Голодняк

6. 8. 2026

Руска Бурса і ЛЕМ.фм одзначены вчас 46. Лемківской Ватры на Чужыні

5. 8. 2026
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2026. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче