Голосник

Богдан Ґамбаль (1965-2020) посмертно оціненый нагородом ім. Никыфора

Вчас 40. Лемківской Ватры на Чужыні была традицийно вручена нагорода ім. Никыфора – Епифана Дровняка. Тогорічне оцініня было посмертно признане покійному Богданови Ґамбальови.

Капітула Стоваришыня Лемків передала статую на рукы теперішньой ведучой Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях, Наталиі Малецкой-Новак.

За труд жытя

Богдан Ґамбаль был посмертно одзначеный нагородом ім. Никыфора за «труд жытя одданый для лемківской культуры». Перше слово вступу про особу лавреата, його неоцінены досягніня в обшыри соспільных, культуровых і політичных справ Карпатскых Русинів, выголосила др габ. Олена Дуць-Файфер.

Спомнула початкы спільной діяльности. Навязала до того, што бл. п. Богдан Ґамбаль был чловеком, якій все смотрил цілістю на русиньскій нарід. Як мало хто, цінил си вагу спільноты вшыткых Карпатскых Русинів, не ограничаючы ся лем до Лемковины.

Дуць-Файфер спомнула на найважнійшы осягніня покійного лавреата. Бесідувала про труд звязаный з одзысканьом довоєнного маєтку Руской Бурсы в Ґорлицях і реактивуваня на основі первістного статуту Стоваришыня Руска Бурса. В своім слові спомнула на піонєрскій проєкт Богдана Ґамбаля – перше лемківскє радийо ЛЕМ.фм. Заступчыня ведучого Стоваришыня Лемків спомнула і на інчы осягніня. Пояснила, што Богдан был особом, яка знала собі доберати люди до спілпрацы та єднати іх, коли была ґу тому потреба.

Додала, што покійный, уж в своім дозрілым жытю, выховал си ґрупу молодых лемківскых інтеліґентів, якы не дост, же мают професийне знаня лемківского языка, істориі і культуры, так тепер продолжуют діло сотворене його руками – Руску Бурсу і радийо з інформацийным портальом. Покійный был особом, яка знала, што єдном з найціннійшых річы, про котру треба дбати Лемкам, є як раз бесідуване і писане лемківскє слово.

Олена Дуц-Файфер припомнула, што Богдан Ґамбаль дбал на тото, жебы лемківска меншына в Польщы мала як найміцнійшу позицию серед польскых урядів. Фурт старал ся, жебы Лемкы росли в політичну силу. Был єдным з головных покровителів ідеі Лемківского Інституту, котра, подля слів Дуц-Файфер, повинна быти розвивана.

Нагорода ім. Никыфора

«Думам, же адресатом гевсой нагороды є очывидно Богдан, але місце той статуі єст там, де він си го найбарже полюбил, в Стоваришыню Руска Бурса в Ґорлицях», оголосил ведучый Стоваришыня Лемків, Андрий Копча. Статую передал 12. вересня/септембра 2020 р. теперішній ведучій Стоваришыня Руска Бурса, Наталиі Малецкій-Новак. 

В своім выступліню Н. Малецка-Новак спомнула, што, на жаль, покійный не был доціняный самыма Лемками, так само Стоваришыньом Лемків. Додала, што в остатнім часі дорогы обох лемківскых орґанізаций часто ся розходили, коли як раз Богдан Ґамбаль творил візиі спільной політикы і діяльности. Малецка-Новак выразила надію, што гевсе оцініня буде нагодом до получыня сил обох стоваришынь, котры мают подібны статутовы ціли. 

Памят на Богдана Ґамбаля была выражена наконец минутом тишы. Копча спомнул, што покійный был єдным з основателів в 1989 р. Стоваришыня Лемків.

Никыфор то нагорода, котра што рік є признавана особі, яка свойом діяльністю внесла цінніст в пошырюваня, розвиток і плеканя лемківской культуры. Дотепер лавреатами нагороды сут м.ін. Павел Стефановскій, Петро Трохановскій, Ярослав Трохановскій, Теодор Ґоч, Адам Барна, Ярослав Горощак, Олена Дуць-Файфер, Андрий Копча, Мария Стеранка-Трохановска ци посмертно Михал Романяк.

Богдан Ґамбаль

Богдан Ґамбаль вродил ся 26. лютого/фебруара 1965 рока в Польковицях, на Нижнім Шлеску, де в 1947 р. нашли ся його родиче, выселены з Чарной і Одырного на Лемковині. По завершыню основной едукациі, студиювал в Кракові. Пак остал ся як раз гын, одкале мал ближе на рідны карпатскы землі.

Лавреат был ініциятором реактивуваня на основі давного статуту Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях. Был пак долголітнім і вельократным ведучым орґанізациі. Основал в 2011 р. перше лемківскє радийо ЛЕМ.фм. Занял ся ідейом Лемківского Інституту.

Был вызначным лемківскым політиком і діячом. Мал вельо візийонерскых плянів. Будувал, а радше одраджал, єдніст серед вшыткых Карпатскых Русинів. Окрем облюбленой Лемковины, залюбил ся в Пряшівскій Руси, в єй істориі і людях.

Вмер по куртій хвороті, 2. липця/юлия 2020 р. в Кракові. Більше з богатой біоґрафіі Богдана Ґамбаля чытайте в нашій архівальній статі.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі