Голосник

Богдан Ґамбаль (1965-2020). Русиньскій інтелектуалиста, візийонер і політик.

Богдан Ґамбаль был чловеком великого формату. Мал велику вражливіст, емпатию і вычутя. Был дочыста залюбленый в Лемковині, в єй языку, культурі, істориі і традициях. Посвятил єй вшыткы своі таланты, енерґію і серце. Был тіж конесером і знавцьом  культуры і штукы загалом.

Был аніматором сильной спілпрацы медже Русинами вшыткых держав. Доціненый Русинами Словациі Ордером Адольфа Добряньского в лютым/фебруарі текучого рока. Был тіж почестным членом Общества ім. Александра Духновича в Пряшові. Вельолітній ведучый Руской Бурсы і шефредактор лем.фм вмер пізным вечером 2. липця/юлия 2020 рока, по короткій, тяжкій і рідко стрічаній невролоґічній хвороті, якой етіолоґія в тым примірі докінця не была здіяґнозувана. Більше як тримісячна борба з хворотом в надзвычайных обставинах епідеміі не принеслa успішного результату, мимо заанґажуваня родины, близкых, приятелів. Не пришло чудо, на котре з цілых сил вшыткы ждали, кєд же дохторі не давали бодай абы-якой надіі.

Перша лемківска молодіст

Богдан Ґамбаль вродил ся 26. лютого/фебруара 1965 рока в Польковицях, на Нижнім Шлеску, на заході Польщы. Його родичы походили з сел Одырне і Чарна на Лемковині. Хоц выховал ся на Чужыні і гын скінчыл школы, то од все фурт тягло го в Горы. В 1985 році, коли скінчыл Автомобільне Технікум в Ліґници, а пак пришол до Кракова студиювати на Высшій Педаґоґічній Школі (WSP) технічне выхованя. Замешкал в академіку в студентскым кампусі і одраз заанґажувал ся в жытя студентского середовиска, якє стрічало ся при грекокатолицкій парохіі і в домівці УСКТ при улици Дітля 19.  В тым же середовиску выразні зарисовувал ся домінуючый лемківскій характер, а Богдана зачали звати «Молодый» (бо пришол до середовиска молодый Лемко). Як споминают го ровесникы, крас бесідувал по лемківскы і знал будувати товарискє жытя, в якым были м.ін. прогулькы на Лемковину. О рік зрезиґнувал зо студий на ВПШ і зачыал студиі на етноґрафіі Ягайлоньского Університету. Окрем него, на році было іщы двоє Лемків і од 1987 рока зачали іздити на дослідничы таборы. Того самого рока заанґажувал ся в два лемківскы проєкты (словно- музычный спектакль о выселіню; опрацуваня польско-лемківского словника фінансуваного з Комітету Науковых Досліджынь (поль. Komitet Badań Naukowych, KBN). Оба проєкты вела проф. Олена Дуць-Файфер, яка особливо в тамтым часі барз стисло спілпарцувала і ідеово влияла на Богдана. Так в 1988 р. разом з ґрупом студентів, посеред котрых был і Богдан Ґамбаль, взяли участ в орґанізацийным комітеті і зобраню в Білянці, рыхтуючым VI Лемківску Ватру в Бортным. Уж товды были сильны пробы перенятя Ватры діячами УСКТ. Але тота стріча позволила втримати Ватру в лемківскых руках іщы пару років.  Подіі звязаны з наступныма Ватрами і конечно перенятьом той подіі Украінцями лемківского походжыня одтиснули в поглядах і діянях Богдана Ґамбаля сильну задру, сильно влияючы на його діяня і політику пізнійшых періодів. В «Голосі Ватры» з 1988 явила ся його перша публикация в формі 2 вершів. Взял тіж участ в основательным зобраню Стоваришыня Лемків. В 1991 р. зачал докторантскы студиі на етноґрафіі ЯУ. Під опіком проф. Анны Замбжыцкой працувал над темом праздників і празднувая на Лемковині. Студиі тоты перервал (не знатя докінця, што было причыном, ци смерт промоторкы в 1993 р., ци конечніст зачати заробкову роботу). В наступных роках глядат тіж ріжных документів, інтересувал ся м. ін. справом Явожна.

Руска Бурса

Єдном з найбарже втігаючых го справ была справа Руской Бурсы. Вельо раз стрічал ся з бурсаком, Петром Феціцом з Кракова. Отримал од него вельо цінных відомости, однашол передвоєнный статут і спомины посліднього настоятеля Бурсы, Романа Максимовича.  В червци/юнію 1991 рока заініциювал стрічу, на котрій зас покликано до жытя Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. Был думкодавцьом ідеі реактивувати Стоваришыня з ориґінальным статутом сперед войны. В роках 1993-1995, 2001-2015 і 2019-2020 был на функциі ведучого общества. Разом з проф. Дуць-Файфер координувал процес одзыскуваня будунку і ділянкы давной Руской Бурсы. При чысленных стрічах з урядниками, отримал спертя і полномічництво інчых лемківскых орґанізаций та вызначних діячів як Ярослав Трохановскій і Павел Стефановскій. Цілый процес одзыскуваня Бурсы тырвал аж 19 років і анґажуваны были до того професийональны юристы і урядникы центрального рівня. Підписаня нотарияльного акту власности Руской Бурсы Богданом Ґамбальом як товдышнім ведучым Стоваришыня одбыло ся 9. вересня/септембра 2009 рока в Ґорлицях.

Єдночасно, од початку текучого столітя координувал вшелеякы діяня Стоваришыня, а особливо ґенеральный ремонт будинку, котрый роками оставал міцно занедбаный. Разом з Іреном Квоком, активном діячком Руской Бурсы, перешли тяжку формальну дорогу звязану з проєктами, дозволінями, а вкінци фінансуваньом. Од початку ґрантового систему редаґувал чысленны внескы на задачы, якых цілю был розвиток і охорона лемківской культуры і достоменнотсти. То медже інчыма бібліотека, осередок культуры, выдавнича діяльніст і вельо інчых.

Радийо ЛЕМ.фм

В 2010 році вышол з думком покликати до жытя перше лемківскє інтернетовє радийо, якє днес знаме під назвом ЛЕМ.фм, одкрываючы новый розділ і якіст для лемківской публицистикы і журналистикы. Од 2011 рока формує ся ґрупа, котра штоден продукує, записує, хоронит і творит лемківскій зміст. Попри радию, інтенсивні розвинул ся тіж інтернетовый порталь, музичне выдавництво і вельо інчых поєдных акций. Был шефредактором радия в роках 2011-2012 і наново од 2015 аж до смерти.

Редактор і журналиста

Паралельно з орґанізацийныма занятями, Богдан Ґамбаль вюл публицистичну діяльніст. Од початку основаня наукового журналю «Річник Руской Вурсы», реґуралярні писал науковы тексты і редаґувал розділ під назвом Документы. Публикувал тіж в «Бесіді», а пак в двотыжденнику «ННІнфоРусин» і «Голосі Русина». В радию ЛЕМ.фм редаґувал аванґардовы проґрами, м. ін. Гравце, Тыжден дозаду, Раз Два Три, Пропаґанда, провюл чысленны бесіды, інтервю і реляциі. Был тіж ґаздом штоденного проґраму нажыво Фрыштик.

Лемківскій Інститут

Попри вельох стратеґічных і візийонерскых думках, ідейом фікс Богдана Ґамбаля было покликати до жытя професийну Лемківску Інституцию Културы. По основаню підкомісиі при Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын был там делеґуваный тывдышньом представничком лемківского середовиска, проф. О. Дуць-Файфер, і барз міцно заанґажувал ся в єй діяльніст. Представил м. ін. готовый, добрі передуманый проєкт такого же інституту з домінуючыма дослідничыма, выдавничыма, пропаґуючыма, едукуючыма ітд. аспектами. До шырокых консультаций в тій справі запросил вшыткы лемківскы і прицерковны орґанізациі, а інспіруваный был выключні перспективом загальнолемківского хосну. Был ініциятором Лемківского Форум, стрічы лемківской інтеліґенциі цілю сформувати стратеґічны і долгодобовы діяня, вымінити досвідчыня, опініі і погляды. Успішні зорґанізувал і провюл таку стрічу в 2012 році в Ґорлицях. В 2010 році завнескувал до одповіднього міністерсва покликати такє тіло. На жаль, доднес внесок не был розсмотреный, ґу чому гідні причынили ся конкуренцийны лемківскы і украіньскы діячы, брак єдноты в середовиску і несприятлива політична атмосфера.

Шеруй.

О авторі

Павльо Малецкій

Єст адюнктом AGH Науково-Технічного Університету в Кракові. Скінчыл з выріжніньом маґістерскы студиі з Автоматыкы і роботыкы та Інжынєриі звуку. На механічным выділі AGH в 2013 році оборонил докторску дисертацию на тему "Евалюация субъєктывних і объєктывних прикмет акустычного простору, поміщынь о долгым часі поголосу". Його науковы заінтересуваня зосереджают ся на психоакустыці, а особливо на перцепциі хоровой музыкы в присутности поголосу, але тіж інтенсывні працує над модерныма амбісонічныма техніками синтезы звуку. Єст автором більше як 50 науковых дописів і лавреатом вельох нагорід і стипендий, м.ін. Стипендиі Президента Міста Кракова, ци европейского проєкту Доктус. Был долголітім членом ансамблю Лемковина і хору Ірмос. Бывшый ведучий заряду Стоваришыня Руска Бурса. -------------------------------------- Pawel Malecki was born in Gorlice, Poland in 1985. He received his M.Sc. (Tech.) in mechanics, and Ph.D. degree in vibroacoustics from the AGH University in Cracow, Poland, 2013. His thesis "Evaluation of objective and subjective factors of highly reverberant acoustic field" focused on psychoacoustic aspects of choral music perception in the diffused field. His main research tools were auralization techniques combined with ambisonics. He works at the AGH University and as a freelancing sound engineer and acoustic consultant. Dr. Malecki has designed the acoustics of the recording studio in the new AGH University Media Center. He is an officer of the Polish Acoustical Society.

Коментарі