Іспанія по двох роках знова пробовала просадити в рамках Европской унії, жебы три меншыновы языкы, котры в тій країні суть признаны – баскітьскый, каталаньскый і ґаліційскый, были признаны за офіціалны языкы Европской унії.
Під польсков презідійов у Раді Европской унії ся, правда, подарило тот пункт Мадріду дістати на недавне засіданя Рады про загранічны діла, але по засіданю нам было пояснено, польсков презідійов, же тот вопрос быв одложеный. Під „одложіньом“ є властно выражено, же країны Унії не мають інтерес, жебы аж тілько демокрації меншынам дали. Точка.
Ту бы сьме могли скінчіти тот коментарь. Але предсі лем, посмотьме ся дакус детайлніше на тоту пробему.
Світовы медії акцентують, же іспаньска меншынова влада премєра Педра Санчеза просаджіня статусу меншыновых языків в рамках Унії приобіцяла каталаньскым сепаратістічным партіям, на котрых підпору є одказана. То правда. Але што то мінить на факті, же такый крок бы быв добрым, же бы быв знаменом того, же меншыновы языкы, а тым меншыны, мають досправдову охрану і рівноцінный статус в рамках евроспкого блоку?
Самособов, легко є писати і підписовати деякы харты, тяжше є думати то і серьйозно.
Намісто акцентованя того, же Санчез вісить на мотузку, котрый є в руках Каталанців, бы єм скоріше акцентовав іншый факт. І то слова, котры повів міністер загранічных діл Хосе Мануел Албарес, же Іспанія хоче, „жебы тото, што є нормалне в уліцях іспаньскых міст, было нормалным і в уліцях Европы“.
Мож проти того дашто мати, кедь влада пояснює, же про свої меншыновы языкы хоче на европскій уровни єднакый статус як має язык державный? Не має то навспак быти іншпіраційов і про далшы країны?
Подля інформацій, котры ся дістали до медій, Іспанія має підпору в тім вопросі Белґії, Кіпру, Портуґалії, Голандії, Румунії і Словакії. Німецько і Франція мають быти твердо проти. То, же є проти Франція і Німецько, то про мене аж такым несподіваньом не є. Але є ту далшый факт.
Іспанія подля вшыткого не здобыла на свій бік ани Польщу. Кедь теперь не будеме робити сповідне дзеркало Варшаві за то, як справовала ся односно меншын, головно по Другій світовій войні, а перейдеме лем на сучасность, хочу ся позвідати пак лем єдно. Вірить хтось, же слезьскый язык дістане статус реґіоналного языка в Польщі? Бо затля то вызерать так, же і проевропска влада Доналда Туска нелем дома не хоче язык навеце, але перешкаджать їй і язык навеце в рамках Унії.
Посмотьме ся на два арґументы, котрыма оперовали европскы діпломаты, кедь ся їх на тему „одложеного вопросу“ звідали медії.
Аж на першім місці суть грошы – платить і теперь. В медіях сьме ся дочітали, же країны евроблоку ся боять того, кілько то буде стояти, кедьже в припаді признаня тых трьох языків бы ся мусили на тоты языкы перекладати урядны документы Унії, на засіданях бы мало быти забезпечене тлумачіня. То, же Іспанія пропоновала, же бы то платила сама, не є про країны Унії доставірне. Боять ся, же бы то платила наконець Унія.
Будують ся выглядковы вежы помалы на каждім верьшку, котрый є холем десять метрів над будьякым селом.
За послідній час ся нам ту розмогла така хворота. Будують ся выглядковы вежы помалы на каждім верьшку, котрый є холем десять метрів над будьякым селом. В 90-ох процентах іде о абсолутно непотрібны ставбы, о незмыселны інвестіції, а то уж не мусиме бісідовати о тім, же ся выберають і місця, проти котрых протестують домашні жытелі.
Але будує ся. Чом? Бо на тото теперь суть европскы грошы. Чом бы сьме собі не збудовали вежу, кедь суть грошы? Треба нам єй? Ніт. Але суть грошы.
Єден припад за вшыткы. Пятьштокова выглядкова вежа над селом Поруба в окресі Прієвідза на Словакії. О тім селі єм не чув якбач єднако як і вы. А може бы єм о нім не чув ниґда. Славне мать быти аж теперь. Кедь ся збудує вежа. „Лем“ за нецілых 720 тісяч евр. Такых припадів є много. Нелем на Словакії. Вежы будуть помалы всядыль, як грибы по доджу, в цілім карпатьскім просторі. А на нич.
Зато кедь днесь хтось арґументує грошами в одношіню ку признаню меншыновых языків, пак можеме сконштатовати, же выглядковы вежы суть тіпічный приклад метаня европскых гореш до коша. А такых проґрамів, в котрых суть такы і подобны вызвы – на метаня грошей до коша, є омного веце. Значіть, дало бы ся найти на меншыновы языкы.
Другый арґумент, то обавы Естонії, Латвії і Літвы, же такым способом одкрыє ся путь і про російскый язык, котрый бы міг стати офіціалным языком Унії. Ани тот арґумент не обстоїть. Была бы то предсі даяка держава, котра бы на основі того, же має російску меншыну, пропоновала признати тот язык за офіціалный язык Унії. А знова бы то мусило быти вшыткых 27 країн блоку, котры бы за тоту пропозіцію підняли рукы.
„Обавы“ прибалтіків реално боронять тому, жебы і іншы меншыновы языкы дістали рівноцінный статус. Наприклад і русиньскый, ромскый, а в непосліднім шорі і україньскый, кедьже україньска меншына є так само признана у веце державах, наприклад на Словакії, в Польщі, Мадярьску ці Чеській републіці. Як підтримователі Україны в їй інтеґрачнім процесі бы могли думати і на то, нелем на обавы.
Покля ся намагы Іспанії заблокують на основі двох споминаных арґументів, є то промарнена шанса вказати, же з меншыновыма правами то думаме в Унії серьйозно.
Колись было таке комуністічне гесло: Будуй отцюзнину – укріпиш мір. Теперь якбач хтось увірив геслу: Будуй вежы – укріпиш мір! Притім найвекшов ґарнаційов міру є спокійность вшыткых, і членів меншын. А спокійность ся не будує вежами.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.