lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Были творці з Сербіі, Мазур, Пряшівщыны і домашні

Наталия Малецка-Новак Наталия Малецка-Новак
20. 10. 2023
» Коментарі

«З пункту пізріня пілнічной части Польщы краіна Лемків – Лемковина явит ся місцьом мало не еґзотичным, незнаным» – пише Пьотр Шатковскій, єден з тогорічных присутных за тврочым столом ХХХІ Лемківской Творчой Осени. Чути лемківскы вершы по мазурскы ци по старопрускы было так само, а може і барже еґзотичне для слухачів подіі, ци то в Высовій, ци в Ґорлицях.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2023/10/203-perehlad-tyznia-po-oseny.mp3

Першый ден ХХХІ Лемківской Творчой Осени (а было то 7. жолтня/октобра тр.) проходил в Высовій зато, же тогорічна едиция посвячена была Матвійови Астрябови, якій перед 180 роками там ся вродил. Другій ден традицийно прошол в просторах Руской Бурсы в Ґорлицях. Помимо факту, же і суботній, і недільный проґрам стріч был долгій, вельогодинный, то з часом публикы не убывало, а прибывало. Може повинен то быти сиґнал для орґанізаторів, же такого рода презентаций лемківской культуры треба в терені веце.

Най непереконаны поміркуют, што сучасна інтелектуальна поезия Лемків жыє і має ся барз добрі – старчыло послухати хоц-бы творів запрезентуваных на тогорічній Осени через андерґраундового поету з Нового Саду Славка Віная, Павла Коробчака (якій наштоден вчыт філософіі на Вроцлавскым Університеті), Петра Медвідя ци Олену Дуць-Файфер – подля слів самой творчыні – авторкы міцно сконденсуваной поезиі.

Лем же то треба прити і быти, а не лем дискредитувати стан лемківской поезиі в інтернетах. Свойом дорогом, того інтернетового сомніваючого ся, до котрого пю, николи на Лемківскій Творчій Осени не виділа-м. А была-м на вельох едициях. Як інакше ся переконати про кондицию лемківской творчости, як не на подіі тому посвяченій (шак не так легко є выдавати, з причын чысто праґматичных, новы книжкы)? Можна тіж евентуальні брати знаня з космосу або зо своіх уяв. Товды тяжко в полеміку входити.

В полеміку, з такым інчым, подібні критикуючым, же што не чысте малорускє, а окреме лемківскє то зопсуте, малоцінне, одважно вошол Астряб. Одміняли го на Осени через вшыткы одмінкы проф. Олена Дуць-Файфер і Петро Трохановскій, заєдно ґазды стрічы, прелеґенты і творці. Астряб дал ся познати як бойовник за лемківскій язык, окреміст котрого то доказувал (а зробил то уж в другій половині ХІХ ст.) філолоґічныма выводами. Не перешкодило му в чыстости думаня тото, што закінчыл університет в Кыйові. Но-ле вернийме з Кыйова на Лемковину.

«Дост повісти, же веце разів был єм на Литві, Латвіі ци в Естоніі нич на полудне од Варшавы. О самых Лемках і іх языку тіж ся наштоден невельо чує, а маме штоси спільне – пару паралелі з історийом Мазурів ся насуват. Достоменніст Лемків до днес быват квестийонувана (…). Лемкы тіж были розбити і розсіяны по войні, через што поступуют асиміляцийны процесы» – описує на фанпейджы Mazurskie słówko na dziś його творця, спомненый уж Пьотр Шатковскій, скандинавіста, бадач і ревітализатор мазурской і старопруской культуры і языків.

На Осени Psioter ôt Sziatków (так запишеме по мазурскы персоналиі гостя подіі) дал нам неповторну можливіст почути, як звучат два, з нашой перспективы – доцяп особливы, жебы не повісти – чудны і комплетні незнаны языкы – мазурскій і старопрускій. Псьотер запрезентувал фраґменты свойой трансляторской роботы. І ні, мазурскій не звучал як переоначеный польскій, дака говірка, а старопрускій нияк не звучал як німецкій – бо і неє причын, жебы так звучали. Старопрускій тo язык з підґрупы балтийскых языків, кузин литовского ци лотишского.

Од парох років можеме вчас Лемківскых Творчых Осени чути інчы языкы, котрым так само, як і нашому – тяжко пережыти. Был вілямівскій, кашебскій, шлезскій, тепер дошол – мазурскій і старопрускій. В примірі того посліднього – зо статусу «вымерлого языка» повело ся го ожывити по парусот роках! Особы, якы приходят на Осени презентувати сесы малы языкы, то найчастійше міцно заанґажуваны соспільникы, ревітализаторы, часто дослідникы, а предовшытком – ентузиясты і любителі языків.

«Чудово было чути, як обі стрічы (єдна в Высовій, друга в Ґорлицях) одбывали ся по лемківскы, але тіж як тот язык жыє поза офіцийныма стрічами, в кулюарах, при гостині ци спільній подорожы. Великым пережытьом было слухати поезию, а тіж музику – выступували і діти, і дорослы артисты, а тіж, з причыны моіх особистых заінтересувань – зазнаємити ся з фраґментами тлумачынь Віні Пу і Звірячой Фармы» – записал Псьотер.

Гей, трансляция на лемківскій язык тіж має ся добрі – уж ани на пальцях єдной рукы не даст ся зрахувати, кілько книжок зо світовой літературы перевюл на наш язык Петро Криницкій. Был на Осени та прочытал фраґменты свойой роботы, але – нетерпеливі ждеме на новы переклады.

Творчы Осени то головні простір слова, тіж в формі пісен. Вельо авторскых співанок, што незнаны шырокій публиці, запрезентували – як все зо зворушаючым і сердечным заанґажуваньом – діти з Терочкы. Професийні до свого авторского выступу підышли і дві артисткы зо заходу – Дария Кузяк і Ольга Стариньска, якы запрезентували проґрам зрыхтуваный на выступ до Риму, котрый товаришыл промоциі антолоґіі лемківской поезиі «Ritorni – Powroty – Вертаня» в тлумачыню на італияньскій язык. Было то штоси нове, свіже, цікаве. По допрацуваню – може быти досправды репрезентативне для модерной творчости укоріненой в лемківскым.

Добрі было гын быти.

Фот. Петро Басалыґа

ShareTweet

Повязаны дописы

Непробадана історія нелем єдной особы

5. 6. 2025

Будуй вежы – укріпиш мір!

29. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}