29-го авґуста 2016-го року, як каждый рік, проходило в Баньскій Быстріці святкованя Словацького народного повстаня. На офіціалных церемоніях брала участь і русиньска делеґація.
Словацьке народне повстаня (СНП) є вызначным історічным пунктом про Словакію. Дякуючі СНП Словакія могла быти зараховна міджі вітязны моцности. СНП было озброєне повстаня словацького домашнього протифашістічного одбоя почас ІІ. світовой войны проти вступу Вермахту на теріторію втогдышнього Словацького штату – сателіту Гітлерового Німецька, ведженого пізніше на смерть одсудженым презідентом Йозефом Тісом. Зачало 29-го авґуста 1944-го року як оборона перед окупачнов армадов, но непрямо то была і атака на авторітатівный режім презідента Тіса. Центром повстаня была Баньска Быстріца. Німецька армада повстанців поразила вночі з 27-го на 28-го октобра 1944-го року, но часть повстанців перешла на партізаньскый способ боя і так їх бої продовжовали аж до освободжіня теріторії в 1945-ім році.
Русины вєдно з далшыма народами брали участь на тій про словацьку історію вызначній історічній дії. Хоць остатні народы мали вже давно на памятнику Словацького народного повстаня в Баньскій Быстріці свої камянны таблы з назвов свого народа, котрый брав участь на повстаню, Русины до минулого рока такой таблы не мали і о їх участи ся векшынов мовчало. Зміна і вызначный історічный крок одбыв ся аж на минулорічных святкованях, коли Русины приписали ся міджі остатні народы свойов таблов.
Ініціатіву за одкрытя таблы, котра бы припоминала, же на повстаню брали участь і Русины, минулого року почав довгорічный русиньскый актівіста Іван Бандуріч. На його ініціатіву пришла позітівна одповідь з одповідьов, же табла Русинам буде одкрыта як раз почас святкованя 29-го авґуста 2015-го року.
На тогорічных святкованях брала з ініціатівы директоркы Словацького народного музею – Музею русиньской културы Олґы Ґлосіковой участь і делеґація Русинів, котра під памятник СНП в Музею в СНП в Баньскій Быстріці положыла і венець з написом „Русины 2016“. На святкованю традічно беруть участь і найвысшы представителі державы, в тім чіслі презідент ці премєр Словацькой републікы. В делеґації Русинів быв і председа найвекшой русиньской орґанізації на Словакії – Русиньской оброды на Словеньску, Мартін Караш.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА