Музей модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях актуално рішыть проблему із затікаючов стріхов. Як інформовала аґентура TASR, часть творів з єдной експозіції мусили перенести до депозіту, решту выставлюють в части музея, котра служыла на вымінны выставы.
Варголів музей мав притім уж давно реалізовати велику реконштрукцію, на котру грошы приобіцяла іщі влада Петра Пеллеґріні. Но дотеперь ся з фінанчных причін з роботами не зачало.
Музей на два тыждні заперли
„Перед Рождеством накурило снігу і по насліднім отепліню сьме збачіли затіканя воды в части постоянной експозіції творів Енді Варгола. Приблизно 60 творів сьме перенесли до депозітаря, де суть про них створены добры условії з наставленов оптімалнов теплотов і вогкостьов. Дакілько творів сьме пізніше переіншталовали до резервной выставной салы в рамках музея,“ повіла про аґентуру заступничка директора музея Івета Русинкова.
Перенесены творы суть за їй словами в стопроцентнім стані. Музей быв коло двох тыжднів з технічных причін запертый. Затіканя продовжує доднесь. Музей вже є одкрытый, але має управлене вступне.
„Часть постоянной експозіції, котра є в гаврійнім стані, і над котров є пошкоджена стріха, і далше про людей є заперта,“ повіла Русинкова з тым, же творы, котры суть наіншталованы в далшій части спомянутой постоянной експозіції, не суть засягнуты гаварійным станом, і суть в порядку. Не пошкодив ся ани жаден з творів, кедже їх достаточно скоро перенесли.
Подля слов Мартіна Цубяка, директора музея, о затіканю ся зробила записніця а іщі перед Рождеством інформовали о проблемі і зряджователя музея, котрым є Пряшівскый самосправный край. Стріха остатній раз реконштруовала ся в році 2010.
Цілково є в музею приблизно 200 творів, коло 75 процент з них є пожыченых од пріватных маїтелів.
Реконштрукція одложена
На велику реконштрукцію єдиного музея свого тіпу в Европі, і єдного з двох на світі, выділила грошы іщі влада Петра Пеллеґріні на своїм выїздовім засіданю в Кежмарку в октобрі 2019-го року в цілковій сумі 7,1 міліона евр.
Но почас робліня проєктовой документації, вдяка роснутю цін на ставебнім рынку, підняли ся інвестічны вытраты проєкту о майже 80 процент, значіть на веце як 12,7 міліона евр.
Перебудова мала принести розшыріня ґалерії а депозіту, выникнути мали новы ательєры, прибыти мали інтерактівны елементы, в планах быв і простор про освітні проґрамы. Просторы ся подля проєкту мали розшырити о три штокы, чім мав выникнути простор про розлічны конференції, мултімедіалны презентації, малы сценічны формы ці бісіды. На стрісі ся раховало з оддыховов зонов у формі амфітеатру.
Пряшівскый самосправный край мав діставати грошы в трьох транжах. Пришли першы дві і пак в юлі 2022-го року словацька влада хотіла зрушыти ціле узнесіня о фінанцованю реконштрукції музея найславнішого Русина. То ся наконець не стало, узнесіня зістало платне. Їднаня о реконштруцкії і дофінанцованю робот тырвають.
Автор фотоґрафії: Ян Штовка, MQEP
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА