lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

До музея Варгола затікать. Часть творів ішла до депозіту

Намісто реконштруцкії рішають гаварію.

Петро Медвідь Петро Медвідь
20. 1. 2023
» Культура

Музей модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях актуално рішыть проблему із затікаючов стріхов. Як інформовала аґентура TASR, часть творів з єдной експозіції мусили перенести до депозіту, решту выставлюють в части музея, котра служыла на вымінны выставы.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2023/01/164-perehlad-tyznia-muzej-warhol.mp3

Варголів музей мав притім уж давно реалізовати велику реконштрукцію, на котру грошы приобіцяла іщі влада Петра Пеллеґріні. Но дотеперь ся з фінанчных причін з роботами не зачало.

Музей на два тыждні заперли

„Перед Рождеством накурило снігу і по насліднім отепліню сьме збачіли затіканя воды в части постоянной експозіції творів Енді Варгола. Приблизно 60 творів сьме перенесли до депозітаря, де суть про них створены добры условії з наставленов оптімалнов теплотов і вогкостьов. Дакілько творів сьме пізніше переіншталовали до резервной выставной салы в рамках музея,“ повіла про аґентуру заступничка директора музея Івета Русинкова.

Перенесены творы суть за їй словами в стопроцентнім стані. Музей быв коло двох тыжднів з технічных причін запертый. Затіканя продовжує доднесь. Музей вже є одкрытый, але має управлене вступне.

„Часть постоянной експозіції, котра є в гаврійнім стані, і над котров є пошкоджена стріха, і далше про людей є заперта,“ повіла Русинкова з тым, же творы, котры суть наіншталованы в далшій части спомянутой постоянной експозіції, не суть засягнуты гаварійным станом, і суть в порядку. Не пошкодив ся ани жаден з творів, кедже їх достаточно скоро перенесли.

Подля слов Мартіна Цубяка, директора музея, о затіканю ся зробила записніця а іщі перед Рождеством інформовали о проблемі і зряджователя музея, котрым є Пряшівскый самосправный край. Стріха остатній раз реконштруовала ся в році 2010.

Цілково є в музею приблизно 200 творів, коло 75 процент з них є пожыченых од пріватных маїтелів.

Реконштрукція одложена

На велику реконштрукцію єдиного музея свого тіпу в Европі, і єдного з двох на світі, выділила грошы іщі влада Петра Пеллеґріні на своїм выїздовім засіданю в Кежмарку в октобрі 2019-го року в цілковій сумі 7,1 міліона евр.

Но почас робліня проєктовой документації, вдяка роснутю цін на ставебнім рынку, підняли ся інвестічны вытраты проєкту о майже 80 процент, значіть на веце як 12,7 міліона евр.

Перебудова мала принести розшыріня ґалерії а депозіту, выникнути мали новы ательєры, прибыти мали інтерактівны елементы, в планах быв і простор про освітні проґрамы. Просторы ся подля проєкту мали розшырити о три штокы, чім мав выникнути простор про розлічны конференції, мултімедіалны презентації, малы сценічны формы ці бісіды. На стрісі ся раховало з оддыховов зонов у формі амфітеатру.

Пряшівскый самосправный край мав діставати грошы в трьох транжах. Пришли першы дві і пак в юлі 2022-го року словацька влада хотіла зрушыти ціле узнесіня о фінанцованю реконштрукції музея найславнішого Русина. То ся наконець не стало, узнесіня зістало платне. Їднаня о реконштруцкії і дофінанцованю робот тырвають.

Автор фотоґрафії: Ян Штовка, MQEP

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

В церкви, 1989. Фот. Архів Ґалериі Стармах

100 років од народин Юрия Новосільского

16. 1. 2023

Любовняньскый град і сканзен має за собов успішный рік

9. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Владыка Мілан Лах став помічным єпіскопом Братіславской єпархії

Бурса в смаках і запахах Різдва

Без вынагороджыня – але з порадным голосом. В Ґміні Устя Рускє глядают експертів

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня

Architektura łemkowskiej chyży

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні