lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Дубайовы в Музею русиньской културы в Пряшові

Петро Медвідь Петро Медвідь
12. 5. 2021
» Культура

Як інформовала Яна Трущіньска із Словацького народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові (СНМ-МРК), музей приготовлює выставку під назвов Дубайовы – Анна і їй діти.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2021/05/081-perehlad-tyznia-dubajovy.mp3

Концепція выставкы, котра буде одкрыта 4-го юна 2021-го року о 16.00 год., обсягує выбер із творчости Михала і Ореста Дубайовых, найстаршого і наймолодшого із семох сородників, але і особны річі а оцініня вшыткых семох дітей, а так само артефакты і публікації з творчости їх дітей, внуків, внучок.

Михал і Орест Дубайовы

Михал Дубай (рр. 1910 – 1993) быв малярьом, котрый мав вызначну културотворчу роль в Пряшові. Брав участь на основаню научной бібліотекы, де быв і директором, Україньского націоналного театру (днесь русиньскый Театер Александра Духновіча, Музея україньской културы у Свіднику, а робив і в области памяток, як педаґоґ, редактор, публіціста і културный робітник.

Наймолодшый брат Орест (рр. 1919 – 2005) быв ґрафіком, малярьом, скулптором, ілустратором і вызначным педаґоґом. Быв ректором Высокой школы вытварных  умень в Братіславі і народным умелцьом Чехословацькой соціалістічной републікы.

„Тоты дві найвызначнішы поставы родины Дубайовых до даякой мір затінили значіня остатніх членів родины. Но выставка Дубайовы – Анна і їй діти в СНМ-МРК в Пряшові є присвячена цілій родині Дубайовых, од основателів, Дезідерія і Анны, аж по їх внуків і правнуків,“ інформує Трущіньска.

Історія родины Дубайовых

Дезідерій Дубай і його жена Анна, роджена Калинякова, были родічами семох дітей, котры ся народили в Гачаві, в окресі Рожнява, і в селі Велика Поляна, в окресі Снина, котре вже днесь не існує. Михал быв найстаршый, пак мали Дезідерія, Павла, Марту, Ладислава, Анну і Ореста.

Дезідерій Дубай быв ґрекокатолицькым священиком, котрый одышов за море і вернув ся, кедь мав Орест 16 років. Домів заганяв грошы, котры мала жена схосновати на накупліня фундушів, но она з грошей заплатила высокошкольскы штудії про вшыткы свої діти.

„Векшына дітей досягла в дорослім жывоті вынятковы выслідкы – окрім Михала і Ореста – сын Ладислав заслужыв ся о розвиток Інштітуту лікарьской мікробіолоґії в Кошыцях, в области медициньской освіты і научно-бадательской роботы як професор медициньскых наук і декан Лікарьской факулты Універзіты Павла Йозефа Шафарика,“ інформує музей.

Малярьскый талент здідили сынове Ореста, Павла, але і дакотры їх внуци і внучкы. Вецеро внучок стало продуктівныма высокошкольскыма педаґоґами з богатов публікчанов діялностьов.

Родинна выставка Дубайовых буде про навщівників русиньского музея в Пряшові приступна до 4-го октобра 2021-го року.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Малыма кроками ближыт ся 42. Лемківска Ватра на Чужыні

28. 6. 2022

Коло Яна, коло Яна там дівчата ся сходили

22. 6. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

Лемкы з Замениц вєдно з сусідами упамятнили 75. річницю выгнаня

До найменше розвитых окресів Земпліна і вышнього Шаріша мають іти десяткы міліонів евр

Русины вже офіціално третя найвекша меншына на Словакії

Угольный камін посвяченый. В Ґладышові внет стане нова церков

Малыма кроками ближыт ся 42. Лемківска Ватра на Чужыні

Памяти Богдана Ґамбаля. Молитва в другу річницю смерти

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні