Є рішене. На посліднім засіданю Світовой рады Русинів, котре проходило на початку марца в Румунії, потвердило ся, де і коли буде проходити XVIII. Світовый конґрес Русинів. Місце было авізоване уж на засіданю конґресу в Новім Саді, але теперь бы то мало быти стопроцентне.
Довго єм того погляду, же засіданя Світового конґресу Русинів, кедь уж сьме вырішыли про тот турістічный прінціп, не треба робити лем в реґіонах, котры суть населены Русинами, але і в столицях членьскых держав. Опоненты бісідують, же конґрес має быти там, де суть Русины, бо там мають люди видіти, же таке штось існує, і має то укріпити їх ідентіту.
Я думам так, же то єдна сторона проблемы. На другім боці, і в столицях нашых членьскых держав мають видіти, же існує цілосвітовый русиньскый рух, а в такій столиці о вас скоріше закопнуть і медії, вдяка котрым пак і люди в нашых реґіонах, котры іщі не знають, дізнають ся, же таке штось існує.
Без огляду на то, котра думка має векшу підпору, фактом є, же Русины в Румунії, котры хотіли орґанізовати уж попередній конґрес, но наконець засіданя схвалило за орґанізатора членьску орґанізацію із Сербії, вырішыли, же нима орґанізованый конґрес буде проходити в столиці їх державы – в Бухаресті.
Але то не є вшытко. Орґанізаторы выбавили, же XVIII. Світовый конґрес Русинів буде проходити в просторах румуньского парламенту.
Памятам, кедь в році 2019 проходив конґрес на Словакії. Писма із поздоровліньом участників конґресу на нього загнала втогдышня презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова, а так само втогдышній премєр і днесь презідент Петер Пеллеґріні. Было то велике діло. Двоми з трьох верьховных конштітучных чіновників Словакії поздоровили Світовый конґрес Русинів, котрый в тім році проходив у їх країні.
Вже остріляный русиньскый актівіста, голова Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска – Янко Липиньскый, мі втогды в телефоні повів, же даколи тішыли ся, кедь холем старостове загнали даякы поздоровліня на даякы засіданя. Но і в тім році то были презідентка і премєр.
Нажаль, была то епізода. В далшых країнах собі з того не взяли приклад, а кедь видиме, же днесь презідент не проявлює, наперек тому, же то декларовав перед вольбами, надвязати реалну комунікацію з меншынами, не знам, ці днесь бы повторив то, што втогды зробив як премєр.
Проблемов є, же бы то была барз велика шкода, кебы то знова зістало лем єднов епізодов.
То, же тот рік має проходити засіданя Світового конґресу Русинів в парламенті, є штось, што собі може іщі мало усвідомлюєме. Мало усвідомлюєме, якый то великый сімбол, якый то прояв нелем акцептації, же даякы Русины десь суть, жыють, і штось роблять, але цілкового узнаня нашого існованя, нашой роботы, котра почінала на кінцю комуністічного періоду в нашых країнах.
Світовый конґрес Русинів перешов довгу штреку од свого основаня у 1991-ім році, мав ліпшы і гіршы часы, має свої хыбы, недостаткы, но має за собов і даякы резултаты, успіхы. То треба признати. І кедь тот, хто знає автора коментаря, знає, же што до фунґованя конґресу маю веце крітічных позначок. Но єдночансо усвідомлюю собі, же якусь таку платформу треба.
Же по 34-ох роках дістане можливость конґрес засідати в просторах парламенту, то не є лем о самолюбій роскоші. То діло статусу конґресу, то діло почливости, котру румуньскы власти проявили нашому руху.
Проблемов є, же бы то была барз велика шкода, кебы то знова зістало лем єднов епізодов, котра ся не буде повторяти.
То, самособов, не значіть, же уж нам нияке місце окрім парламенту не буде добре на засіданя. Абсолутно ніт. Значіть то, же статус, котрый подарило ся выдобыти в Румунії, бы сьме мали намагати ся про конґрес, як про реалного партнера, выдобыти і в далшых членьскых державах.
Політічный засяг є то, на што бы конґрес мав концентровати ся. При сучасній сітуації, коли вшытко быстро мінить ся у світі, і зарань можеме пробудити ся до іншой ґеополітічной реалности, буде політічный голос, голос конґресу як партнера і до політічной діскусії, барз потрібный.
То не значіть, же конґрес має стати чісто політічным, але же має мати і політічны представы, формулації, і мати в тых ділах голос, кедь буде треба. Без нього можеме стратити вельо або і вшытко.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.