lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Клокочівска Богородіця буде выголошена за Покровительку Земпліна

Петро Медвідь Петро Медвідь
22. 3. 2021
» Вісти

У четверь 25-го марца 2021-го року, на праздник Благовіщенія Пресвятой Богородіці, буде у вшыткых храмах Ґрекокатолицькой церькви на Словакії прочітаный дектрет Конґреґації про Восточны церькви в Римі.

Декретом Клокочівска Богородіця выголосить ся за Покровительку Земпліна. Так само до літурґічного календаря ґрекокатоликів на Словакії дістане ся новый праздник з назвов Память чудотворной Клокочівской іконы Пресвятой Богородіці, Покровителькы Земпліна. Інфомовав о тім Пресовый центер Кошыцькой єпархії (TSKE).

Ініціатіва підпорена і римокатолицькым а православным єпіскопом

Зо жадостьов о выголошіня Пресвятой Богородіці з Клокочова за Покровительку Земпліна, і зо жадостьов о выголошіня праздника звернула ся на Конґреґацію про Восточны церькви в Римі іщі минувшый рік Рада єрархів Ґрекокатолицькой церькви на Словакії.

„Зробила так підпорена жадостями пріматорів і містьскых заступительств вышнього і нижнього Земпліна, як і підпорныма писмами Монс. Бернарда Бобера, кошыцького римокатолицького архієпіскопа-метрополіты, і владыкы Ґеорґія Страньского, православного архієпіскопа михалівско-кошыцького з нагоды празднованя 350-ой річніці чудесного слызыня іконы Пресвятой Богородіці в Колокочові,“ інформує пресовый центер.

Святкованя ся перенесли

O публікованю декрету вырішыла Рада єрархів Ґрекокатолицькой церькви на Словакії на своїм остатнім засіданю у фебруару того року.

„Наперед мав быти декрет о Покровительці Земпліна выголошеный почас децембровой навщівы державного секретаря Святого Престола кардінала Пєтра Пароліна на Словакії, котра была з причіны його особных здравотных проблем і пандемічной сітуації перенесена на іншый, затля нестановленый термін. З причіны протипандемічных огранічінь была перенесена о рік і путь з юбілуючов Клокочівсков іконов до Рима, котру Папа римскый Франціск прийме у Ватікані 29-го юна 2021-го року на праздник свв. Петра і Павла.“

Як далше інформує Кошыцька єпархія, на котрой теріторії є і Клокочів, єдночасно были на третю тогорічну авґустову неділю перенесены і головны святкованя Юбілейного року 350-ой річніці слызыня іконы.

Вызначный путницькый центер

Клокочів належыть меджі найвызначнішы маріяньскы путницькы місця выходной Словакії, передовшыткым Земпліна. В Ґрекокатолицькім храмі Успенія Пресвятой Богородіці находить ся єдна із найчестованішых ікон Божой Матери, котрой оріґінал слызыв у 1670-ом році.

„В політічнім, соціалнім і реліґійнім хаосі 17-го столітя, переважно на теріторії выходного Угорьска, на теріторії втогдышньой Мукачівской єпархії, якраз в Клокочові першый раз появлює ся феномен слызыня ікон Пресвятой Богородіці. Почас слідуючіх декад тот яв повторяв ся і на іншых маріяньскых іконах в далшых ґрекокатолицькых храмах деншньой Словакії, Закарпатьской области Україны, северовыходного Мадярьска і северной Румунії.“

В Колокочові днесь не є оріґінал іконы, котра слызыла. То, де є днесь орґінал іконы і їй перша копія, ся не знать. Клокочівска Богородіця все была меджі людми признавана за Покровительку і стала інтеґралнов частьов духовной дідовизны выходной Словакії. Доднесь їй одказ є жывый меджі ґрекокатоликами, римокатоликами і православныма.

Фото: Давід Ковач, TSKE.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

В Белеграді обговорили акчный план про права меншын

16. 8. 2022

Oбсерваторія в Розтоках буде мати нову стріху

12. 8. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

Максим Дротар: «А вы тоты, што вертате // знайте в згоді жыти»

Зындранівскє «Од Русаль до Яна» з дощом, але теплым і приємным

Oбсерваторія в Розтоках буде мати нову стріху

Історія діліня

Улиця імени Гумецкого – лемківского бургомайстра Коросна

Сумар дня на 10. серпня/авґуста 2022 р.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні