Култура милосердя

Заінтересованы до русиньскых справ уж бізовно чітали о тім, же найстарша русиньска орґанізація в Польщі, котра занедовго припомяне собі 35 років од свого основаня, і котра є основаючім членом Світового конґресу Русинів – Стоваришыня Лемків, тот рік не дістала на свої фундаменталны шторічны проєкты фінанції. Лемже не іде лем о єдну орґанізацію, а о сістемовый довг.

То абсолутно єдно, як ся дана сістема, в котрій країні называть. Прінціп ся різнить може лем у тім, ці є меншынам дана якась автономія у вырішованю, яка велика тота авотномія є, або ці то просто вырішує намісто меншын знова лем урядницькый баталіон, котрый з верьху стола найправилніше має видіти, што меншына потребує, на што бы было добрі дати грошы, на што ніт.

Лемже фундамент є властно в тім нашім просторі, в котрім жыєме і мы, всядыль єднакый. Меншынова култура є, покля не цалком, пак переважно фінанцована лем посередництвом ґрантовых схем, до котрых каждый рік ку каждому проєкту треба выписовати романовы творы із закомпонованьом точной економічной арітметікы, і пак чекати, ці з того дашто буде.

Пак ся може стати, же не є дость грошей і на тот ваш проєкт, або же сьте забыли штось загнати, або же сьте десь зробили хыбу, або… будьшто, і вашу „діпломову роботу“ написану ку проєкту можете шмарити до коша. Просто, все ся може найти дашто, што даякый проєкт потопить.

Не є то іншак ани в такых країнах як Словакія, бо і кедь в рамках Фонду на підпору културы народностных меншын рада, котра є в нас выберана самыма русиньскыма орґанізаціями, а можеме бісідовати о якійсь автономії, вырішыть приділити грошы, в канцеларнях фонду можуть найти даякы меріторічны хыбы проєкту (так то назвуть), а наконець можете зістати з порожньов касов.

Покля не будеме жыти в державах, котры дадуть меншынам холем културну автономію, пак сьме одказаны жыти тоту културу милосердя.

Не інтересовав єм ся о то, в чім є проблема, же Стоваришыня Лемків тот рік не дістало грошы на такы події як выдаваня єдиного друкованого періодіка Бесіда, ці Бєнале лемківской/русиньской културы, што уж мож брати аж за меджінародне faux pas. Є то властно єдно.

Є єдно, ці десь зробило хыбу Стоваришыня Лемків, ці є то лем шпорованя новых властей, ці неволя вырішуючіх, урядників або діверзія. Проблема є все тота сама.

І тов проблемов є, же покля в державах, в котрых жыєме, буде народностна култура фінанцована лем через ґрантовы схемы, як бы ся лем не называли, пак то все буде лем култура милосердя. Милосердя урядників, властей, вырішуючіх, каждого, хто до того може даякым способом пошопати а вас послати з порожньов торбов домів.

Лемже так реално меншынова култура фунґовати не може. При такій сістемі, де не знате коли буде треба вам якесь милосердя, тяжко ся робить, тяжко планують ся діла на довшы горізонты, але што є найголовніше, намісто тых, котры найвеце знають, што про їх комуніту є потрібне, будь вырішує або може засягнути до вырішованя хтось другый.

Покля не будеме жыти в державах, котры дадуть меншынам холем културну автономію, з ясным бюджетом і можностьов формованя професіоналных інштітуцій, пак сьме одказаны жыти тоту културу милосердя.

Но кедьже суть членове меншын такы самы гражданы своїх держав як іншы, котры мають такы самы права і обовязкы, а так само приносять вклад до розвитку своїх держав, платять в них свої дани, пак є ясне, же мы бы в рамках розвитку свойой културы мали робити дашто інше, не панькати ся урядникам і владам.

Нажаль, тото ся може змінити лем втогды, кедь собі державы усвідомлять, же тото є односно нас сістемовый довг.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.