Высока культура вєдно з оффовом інспіруваны народном лемківском музиком. Так мож в скорочыню повісти о «Lemkovyna-Lem». Были варштаты пісні на Лемковині ведены Уляном Горбачевском, концерт во Львові з презентацийом фотоґрафій Венгриновичів, єст сайт lemkowyna.eu. В 2020 році проєкт буде продолжаный, достал дофінансуваня в рамках проґраму Нацийонального Центру Культуры «Kultura w sieci».
В 2007 році Містецка Бібліотека в Саноку печатала публикацию Анны Стшелецкой і Лешка Пухалы пн. «Лемковина Венгриновичів», презентуючу творчіст Т. Венргиновича і колекцию довоєнных фотоґрафій родины Венгриновичів. Заінспіруваный альбомом музик Ришард Лятецкій покликал до жытя «Lemkovyna-Lem».
Од Чорного через Новицю по Львів
«В 2018 році на осін зробили сме варштаты в Ганчові, мы мешкали в Новици. Приіхала іх вести Уляна Горбачевска, співачка і дослідничка автентичных пісен з Украіны, звінчыньом был концерт во Львові. Цікавым было тото, хто появил ся на варштатах. Адресували сме іх головні до діти і молодежы з хору Роса з Устя Руского, але дорослы тіж могли взяти участ і появила ся на них пані, котру одкальси уж єм знал, памятал. Вказало ся, што была то Юлия Дошна. То барз скромна особа, сама єст мастерком пісні, а не мала нич проти, жебы взяти участ в варштатах як участник. В такій спосіб долучыла до проєкту» – бесідує музик Ришард Лятецкій, мультіінструменталиста, спілтворця «Lemkovynа-Lem».
Ришард Лятецкій то основатель вельох музичных формаций, активный особливі на альтернативных сценах, творця музикы. Наштоден жыє під Варшавом, але з Лемковином знат ся уж од парудесятьох років. «Тридцет пару років тому трафил єм до Чорного і так уж єм остал. Жыл єм гын в тіпі під лісом протягом літа, через осін. Познал єм ріжных люди» – споминат Лятецкій.
«Lemkovynа-Lem» то музично-візуальне видовиско. Проба ориґінального презентуваня і одчуваня лемківскых пісен. Є злучыньом унікальных голосів, інструментів і відеоарт. За режысерию одповідат Уляна Горбачевска, знана жытелька Львова, співачка і акторка, яка хоснує розмаіты середкы артистичного выразу, вынаходит стары і забыты приміры автентичных пісен. Занимат ся креуваньом модерных артистичных форм, якы єднают традицийне співаня з імпровізуваным музикуваньом.
Дальшы варштаты, дальшы концерты, розбудова сайту
Істо такыма приметами характеризує ся видовиско «Lemkovynа-Lem». Артисты, якы берут в ним участ, окрем спомненых уж Горбачевской, Лятецкого і Дошны, то іщы Мацєй Кудлацік і Алексий Воршоба, представникы музикы теперішніх жанрів. На концерті музикам товаришыл хор Жайвір, а за динаміку показу одповідал презентуваный на фоні відеоарт од VJ group Cube.
«Lemkovynа-Lem» є доказом того, што Лемкы то не лем просты люде з народном культуром. Бо хоц помалы, то творят, спілтворят або інспіруют до робліня альтернативы.
Тогорічны діяня ведены в рамках ґранту, будут підсумуваньом того, што зробили дотепер. «Розбудуєме сайт lemkowyna.eu, выпродукуєме пару відеокліпів на основі архівальных награнь, быти може будеме штоси догрывати в студию, хоц маме барз вельо готового звукового материялу, котрый мусиме просто опрацувати. Хочеме тіж, жебы на сайті нашли ся дакы рецензиі нашых діянь» – вычыслят Лятецкій. В плянах орґанізаторы мают іщы повторіня варштатів, пошыріня репертуару i два концерты, єден в Бортным, а другій во Львові. «Маме уж дату, то 24. жолтня/октобра. Львівяны ся допоминают, жебы гын грати» – бесідує музик.
Жалобні по лемківскы
Традицийом є, што од парунадцетьох років 1. листопада/новембра на вечер Лятецкій орґанізує в Камедульскых Підземлях в Варшаві музичны поминкы. Подію веде о. Войцєх Дроздович. «Хоц стріча має реліґійный характер, то думам, же денекотры бы ся гын не однашли. Могли бы ся кривити, зато што граме гын головні сучасну музику, часом з традицийныма елементами» – бесідує Р. Лятецкій. Парократні выступувала на поминках і Уляна Горбачевска, м.ін. з ірмолоґіями в модерных аранжациях.
Того рока заплянували проґрам з жалобныма піснями хоснуваныма в лемківскій традициі. «Буде барз ощадні, кєд іде о звукы. Запросили сме уж Юлию Дошну і Уляню Горбачевску, а акомпаніювал буде ім лем фортепіан» – оповідат Ришард Лятецкій.
Фот. горі: Реґіна Паздур, lemkowyna.eu
Коментарі