Лідер, котрого лем ся бояти

Недавно україньскый портал Радіо Свобода публіковав текст Андрія Любкы з назвов Орбан – то не ціле Мадярьско. Але і Геґер – то не ціла Словакія. В статі Любка пояснює, же справованя влад в тых країнах односно Україны не значіть, же такый погляд мають вшыткы гражданы даной країны.

Народ, країна і представителі влады – не тотожны, голосить єден із піднадписів в статі, і я можу лем сконштатовати, же вынятково можу з Любком быти согласный. Але і в тім вынятку найде ся выняток.

Любка кінчіть статю абсурдным тверджіньом о тім, же Україна стає новым лідером Середньой Европы.

Не знам, до якой міры то сон автора статі, котрый такой по тім, што ся збудив, дав на папірь, а до якой міры то має быти знова лем пропаґандістічне гесло, жебы повзбудити тых, котры днесь будь прямо суть на фронті, нарозділ од нього, або обще вшыткых, котры по веце як році мусять мати войны доста.

Но з будьякым наміром бы то не написав, было бы треба вернути ся дакус до реалности і повісти собі факты. Наперед бы ся наприклад треба было посмотрити на мапу, і на дефініцію, што властно Середня Европа є.

В жадній мі знамій дефініції Україна не є Середньов Европов. Ани історічно, ани ґеоґрафічно, ани нияк.

Покля бісідуєме о Середній Европі у шыршім контексті, значіть нелем державы, але і части держав, пак до Середньой Европы історічно, културно належать і тоты части Україны, котры по Другій світовій войні Москва анектовала од Польщі і Чехословакії. Значіть, яку Середню Европу і яку Україну Любка думать?

Але і кебы сьме закрыли обидві очі над тым, што є Середня Европа, і де реално, наперек европскому прямованю, належыть Україна, суть ту омного векшы барьєры.

Покля бісідуєме о Середній Европі у шыршім контексті, пак до Середньой Европы історічно, културно належать і тоты части Україны, котры по Другій світовій войні Москва анектовала од Польщі і Чехословакії.

Реалностьов є, же Україна є веце як рік у войні. Обнова країны, і кебы война скінчіла ся днесь, буде выжадовати час, але головно буде выжадовати грошы. А тоты Київ не має. Україньскый державный розрахунок кінчіть в дефіціті десяток міліард евр. Майже цілый мірный бюджет державы іде на армію, а десяткы міліард евр собі країна мусить жычати од Европской унії ці Споєных штатів.

Лем в децембрі Унія схвалила Україні пожычку 18 міліард евр, а то не є початок, а стопроцентно ани конець. І так треба сконштатовати факт, же Україна почас войны є, але і по скінчіню войны іщі довго буде фінанчно залежна од Западу. Будуть то западны країны, з котрых бюджетів ся буде Київ фінанцовати, покля буде Запад хотіти, жебы Україна поставила ся якось на властны ногы.

Но і думам, же каждому мусить быти ясне, же лідер не є тот, хто потребує поміч іншых, але тот, хто тоту поміч знає дати без того, же бы го то барз заболіло.

Омного векшов проблемов як економіка, господарьство, обнова по войні, є то, же Україна, будьяк геройскы боронить ся перед аґресором, ани морлано не може натеперь быти лідером. Покля не очекуєме од лідера просаджованя недемократічных прінціпів.

І в тім має Україна великый довг. Довгы рокы то можеме видіти у вопросі народностных прав, де ся Київ выбрав не путьов розшырьованя, але орізованя, а в посліднім часі то можеме видіти і у вопросі реліґійных прав. І в єднім, і в другім припаді апелує ся на Київ, но то як глухому бісідовати.

І то є тота найвекша проблема, котра боронить тому, жебы Україна в близкій добі могла стати якымсь лідером не знам якой Середньой Европы, або лідером обще. Бо покля такого лідера бы мала мати Европа, пак уж теперь треба зачати ся бояти.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА