lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Малярь Володимір Микита має округлый юбілей

Петро Медвідь Петро Медвідь
1. 2. 2016
» Вісти

Учів ся у такых великанів як Ерделій, Бокшай, Манайло. Выставкы мав од Франції через Канаду аж по Японію. Недавно отворила ся колектівна выставка підкарпатьскых малярів в Мішколці, де має свої творы і він. Русиньскый малярь Володимір Микита днесь дожывать ся округлого юбілею – святкує 85 років жывота.

Народив ся Володимір Микита 1-го фебруара 1931-го року в селі Ракошино на Підкарпатю, коре втогды належало до складу Чехословакії. Закінчів руську ґумназію у Мукачові і потім штудовав в Ужгороді на умелецькім учілищу під веджіньом Йосифа Бокшая і Адалберта Ерделія. Почас своїх штудентьскых часів много раз выставльовав вєдно із своїма учітелями і став ся продовжовательом традіцій міджівойновой Підкарпатьской школы жывопису. І то нелем техніков мальованя, но і принятьом філозофії служіня народу і отцюзнині.

Микита має успіх як портретіста, автор жанровых сцен, пейзажів, но в його творчости суть і філозофічны роздумы о смыслі людьского існованя. Творчу зрілость досягнув у 1960-тых роках, коли ся в його творчости появили штири головны мотівы: псіхолоґічный портрет, благородна сельска робота, філозофічный пейзач і еколоґічный протест. Переломом выв образ Ягнятко із 1969 р., одколи суть на полотнах Микиты міцьны сельскы особы, котры наповнює внутрішьов дінаміков творіня. Тыма образами Микита представив в умелецькых кругах совітьской Україны новый приступ трактованя тем традічного сельского жывота.

moja_mamkaМоя мамка, 1967

Ґалерію портретів у Володиміра Микиты одкрывать лірічне полотно Моя мамка із 1967-го року, по котрім вытворив дакілько портретів сучасників. Портрет під назвов „Художник Манайло“ здобыв про Микиту перше місце серед выдатных майстрів сучасного філозофічного портрету. У Микиты суть унікатны і його пейзажы.

Володимір Микита одограв вызначну роль і в културнім жывоті Підкарпатьской Руси (Закарпатя) в остатніх роках совітьского режіму і незалежной Україны. У рр. 1966 – 1999 выб головов „Закарпатської обласної організації Спілки художників України“. За свої умелецькы успіхы быв і дакілько раз нагородженый. Спомяньме членьство у „Національної Спілки художників України“ од 1962-го р., має тітул „Заслужений художник України“ од 1975-го р., од 1991-го р. має тітул „Народний художник України“. Од 1997-го року быв членом корешпондентом в „Академії мистецтв України“ і од 2004-го р. є рядным членом той академії. Є лавреатом областной премії ім. Й. Бокшая і А. Ерделія, ці лавреатом премії Т. Шевченка. У 2006-ім році му была передана „Золота медаль Академії мистецтв України“, в тім самім році дістав од презідента Україны орден Ярослава Мудрого V. ступня. Є честным жытельом міста Ужгород.

vesna nad ozeromВесна над озером, 2006

У 2004-ім быв лавреатом премії русиньского мецената із Канадаы, Премії Штефана Чепы за вызначный вклад до русиньской културы. Микита має свою важну роль в народнім возроджованю Русинів. Твердо соїть на позіціях, же Русины суть окремым народом. На Світовім конґресі Русинів у 1999-ім році, котрый проходив в Ужгороді, Володимір Микита зорґанізовав ретроспектівну выставку русиньского уменя.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

3. 2. 2023

Новости скансену в Саноку з новым директором

3. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні