lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Михал Волошынович – забытий, лемківскій поета

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
12. 5. 2015
» Коментарі

Перезераючы стары чысла часопису “Бесіда”, нашол єм в 39. номері той ґазеты допис про молодого чловека, о котрым почул єм перший раз. Том особом, єст Михал Волошынович, о котрым знаме барз мало. Завдякы Петрови Трохановскому, маме змогу дознати ся, же така персона колиси жыла. Подля мене, то барз важне зато, же молоде поколіня, о кілько знат якысого лемківского поету, то знат лем Русенка, або сучасного Мурянку.

Отже, Михал Волошынович народил ся правдоподібні в 1897 році, в селі Королик (коло Рыманова) на східній Лемковині. Підкрислям, же сеса дата єст лем правдоподібна, бо не заховали ся метрикальны книгы з королівской парафіі. Редактор Петро Трохановскій рік народжыня Волошыновича вывюл з деякых слів самого поеты, котры вырюк в вересни 1924 рока, вчас отворіня чытальні ім. Качковского в Саноку. Михал Волошынович в своій проповіди схоснувал пару цінных інформаций, завдякы котрым днес сме годны дознати ся, же брал участ медже інчыма в І Світовой Войні. З його емоцийной выповіды, котра на наше щестя остала записана, а пак печатана во фраґментах в “Бесіді”, дознаєме ся, же воювал він штырі рокы, тзн. же пішол на войну на єй початку і вернул домів, коли ся скінчыла, т.є. в 1918 році. Окрем того, в оным дописі, Волошынович бесідує, же коли ішол на войну, то мал лем 17 років. Шефредактор “Бесіды”, на наше щестя, добрі знає рахувати і вышло му, же Михал Волошынович народил ся в 1897 році! Значыт, же молодий поета, жолнір, народил ся в часі коли быти Русином не было легко, а тым більше Русином о русофільскій орієнтациі. Треба єднак памятати, же тоту орієнтацию не мож асоциювати в неґатывний спосіб, так як тото робит ся днес, в залежности од ситуациі. Товды, тота орієнтация медже Русинами і другыма народами не мала пейоратывного вызвуку.

Але вертаючы до мерітум, з його выголошеній в Саноку доповіди, дознаєме ся, же был то вчений чловек. В час студий пробывал в такых містах як Кыів, Вышеград, ци в околицях рікы Дрін, в днешній Альбаніі. Окрем того, знаме іщы, же Волошынович писал книжкы. Писал іх галицкым языком, якого навчыл ся з засобів чытальні рідного села – Королика. Молодий Михал зберал тіж пісні і співанкы. Стародавны, забыты, незнаны. Даколи може принесу дашто на порталь, бо подібно якысы збіркы ся заховали. Де і коли вмер – не знаме.

На конец, хтіл бы-м підкрислити ранґу і важніст такых досліджынь. Дякую Вам Пане Петре, же през тілько років трапите ся і цілий час Вам ся хоче творити “Бесіду”. Завдякы Вам, моє поколіня, але і потомны, котры придут по нас, будут мати можніст дознати ся про особу такого Михала Волошыновича. Не будут нам другы народы радити, же не маме своіх писателів, а кєд же маме, то маме іх лем горстку. Ніт, маме іх незрахувану кількіст, нажаль, вельо з такых люди остало уж нами забытых. Інча справа така, ци ґенерациям, котры придут по нас, буде ся хотіло дознати дашто про такых люди як Михал Волошынович, або інакше: ци будут чути потребу зазріти і прочытати дашто о ним. Думам, же тото уж остає нашым ділом. Кєд си выховаме молоды поколіня, так як выховали нашых дідів, то не загынеме. Того желам собі і ВАМ – чытачы. А жытя і люде зверифікуют.

 Bez tytułu2

voloszynskijvoloszynskij2

ShareTweet

Повязаны дописы

Ідеалный клімат

2. 2. 2023

Навернутя під єдну стріху

26. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні