Пасмо Креницкой Яворины і його пастырскы поляны

Природничых чудес не все треба глядати деси далеко і не все выглядают они спектакулярні. Не будут то водопады, ексгаляциі ґазів (так як в припадку мофет на граници Злоцкого і Ястрябика), не будут тіж то озера в середині лісів (як Бескідскє Морскє Око), ани тіж не будут захоплювати чловека як пейзаж бєщадскых полонин. Днес поіхаме, а барже підеме, до такых місц, де стрічают ся давны землі Лемків і днешні землі Надпопрадскых Ґуралів (званых тіж Чорныма). Бесіда буде о гірскых полянах в пасмі Креницкой Яворины, східній части Сандецкого Бескіду. Будеме вандрувати од поляны до поляны, думаючы о іх істориі, днешній красі і природничій привабливости.

Пасмо Яворины в більшости находит ся на обшыри Лемковины, а барже західня част єст заселена Чорныма Ґуралями з долины Попраду. По єдній стороні пасма маме такы давны лемкісвкы села як Барновец, Чачів, Матієва ци Лабовец. По другій, західній стороні уж сут села Глубокє, Кокушка ци Ломниця – місця, де жыют доднес ґуралі зо своім богатым фольклором. Так Лемкы, як і Чорны Ґуралі занимали ся перед десятлітями земльом і пастырством. Од віків вырубували лісы в выжніх плянтрах, жебы мож было в тых місцях обрабляти землю (хоц тота особливо плідна не была), або предовшыткым выпасати уці, козы і інчы звірята. З часом яка-небуд діяльніст, ци то рільнича, ци пастырска, на так оддаленых од сел полянах перестала ся рахувати. Днес, вандруючы головным хырбетом пасма Яворины, ідеме через шырокы поляны. Можеме іщы найти в некотрых місцях стары, опущены, деревяны хыжкы, якы гниют од вільготи лісів. Літом любителі чорниц (Чорны Ґуралі тіж бы так іх назвали) мают де іх зберати. А зимом на лыжах до літаня прогулька буде найліпша! Зрештом, по знимках выже і ниже мож ся переконати, же зимовы вандрівкы не сут гіршы од тых літніх.

Порахуйме тоты поляны. Вандрівку можеме зачати або з Рытра (по ґуральскій стороні), або з Лабовой (по лемківскій). Днес підеме од Рытра і зачынаме прогульку червеным шляком. Полян не буде бракувало, бо уж по около годині дойдеме до Поляны Кретівкы, одкаль видно буде красный пейзаж на долину Попраду, але то аж початок. О дальше піл годины дойдеме до першой поляны з тых найбільшых, якы уж находят ся на граници Лемковины і обшыри Чорных Ґуралів. Бесіда о Поляні Цирля, де єст туристична колиба з таком самом назвом. Мы ідеме дальше червеным шляком і будеме ішли запоряд Поляном на Кокущаньскій Яворині, пак буде Поляна Писана. Одталь рекомендую зыйти кавальчык жолтым шляком в напрямі на Пивничну, жебы посмотрити з Поляны Буковина на Татры, а хто іщы хоче, то іщы ниже на Поляні Ясеньовій тіж найде красны пейзажы. Пак вернийме ся на червеный шляк і підме дале. За Поляном Писаном буде Барновецка, а пак уж тота найбарже популярна – Поляна Лабівска, де можна переночувати в місцевій колибі. Наступного дня зас нич інчого нам не остає, як лем зыйти в долину. А з Поляны Лабівской рекомендую през Лабовец до самой Лабовой.

Наша траса не єст ани трудна, ани легка. Така в сам раз на добрый вікенд з родином, з приятелями, або самому, як хто любит і так контемплювати природу. Пасмо Креницкой Яворины, як і сам Сандецкій Бескід не сут так полны туристів як Ґорці ци Бєщады, зато будеме чути ся там добрі, свобідні, а як іщы выбереме ся там літом, то наіме ся до того тых чорниц. А ідучы пастырскыма полянами, можеме лем думати, як давнійше стрічали ся гев Лемкы з Надпопрадскыма Ґуралями, як выпасали уці, жыли згідні зо собом і з природом.