lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

По русиньскы вышли Дротарі Івана Кінді

Петро Медвідь Петро Медвідь
11. 2. 2020
» Культура

Кінцьом 2019-го року Русиньска оброда на Словеньску выдала автобіоґрафічный роман Івана Кінді під назвов Дротарі. Техт роману мож в книжці найти по русиньскы і по словацькы. Роман із україньского языка перекладала Анна Кузмякова.

Першыраз вышли Дротарі у 1974-ім році, десять років по смерти автора. Но кедьже втогды офіціално русиньска народность у Чехословакії не існовала, книжка вышла в україньскім языку. „Моє желаня выдати го (роман, позн. ред.) з нагоды 55-ой річніці од смерти автора в словацькім і русиньскім языку ся сповнило, наперек тому, же то не было аж так легко,“ пише в подякованю Любоміра Шлахтовска, внучка Івана Кінді.

Іван Кіндя

Іван Кіндя народив ся 3-го фебруара 1892-го року в селі Орябина, днесь окрес Стара Любовня. Быв то русиньскый писатель, публіціста але і общественный діятель. Навеце, сам быв дротарьом, значіть долю русиньскых людей, котры ходили по світі з тым нелегкым ремеслом, знав на властній скорі.

Почас Першой світовой войны дістав ся до російского заятя (у полон). Брав участь у револучных подіях в Росії 1917-го і 1918-го року. Пак співпрацовав з Руськов народнов радов, котра выникла у Старій Любовні, пізніше перенесла ся до Пряшова. Почас Другой світовой войны залучів ся до партізаньского руху.

Кіндя записовав фолклор, друковав ся в періодічній пресі, наперед русиньскій, пізніше україньскій, в Ужгороді в новинках Русская народня газета і в Пряшові в новинках Народна газета, Пряшевщина, Нове життя, Дружно вперед і Дукля. Но він сам ниґда не таїв своє русиньске походжіня. Умер 20-го юла 1964-го року в родній Орябині.

Дротарі

Автобіоґрафічный роман Дротарі пише о жывоті тых ремеселників із такых русиньскых сел як Орябина, Камюнка, Літманова, Кремна (Кромпах), Страняны (Фольварк) ці Великый Липник. Хоць пише о жывотных судьбах русиньскых дротарів, нажаль, в часі свого выданя могла книжка выйти лем по україньскы, што не было зрозуміле Русинам.

„Іван Кіндя, як автор, але і сам дротарь, котрый тото старе ремесло перевзяв од своїх предків і практіковав на властній скорі, пише в книжці нелем о причінах вынику дротарьства, його традіції, зажытках по многых кутах світа, де ся аж многы дротарьскы майстры дістали з крошньов на плечі, але у своїх пригодах характерізує період Першой світовой войны, жывот в Росії перед і почас Великой октобровой соціалістічной револуції, особны стрічі з Мічуріном і многы іншы пригоды, котры суть про чітателя нелем інтересны, але суть і добрым доповніньом нашой сполочной історії про різны віковы катеґорії,“ пише о книжці рецензент Мілан Гавріла.

Книжка Дротарі є доповнена ілустраціями од Луції Канюковой і архівныма знимками родины Івана Кінді. Выданя книжкы у 2019-ім році підпорив Фонд на підпору културы народностных меншын.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

29. 1. 2023

До музея Варгола затікать. Часть творів ішла до депозіту

20. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня

Architektura łemkowskiej chyży

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Без вынагороджыня – але з порадным голосом. В Ґміні Устя Рускє глядают експертів

Навернутя під єдну стріху

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні