Голосник

По русиньскы вышли Дротарі Івана Кінді

Кінцьом 2019-го року Русиньска оброда на Словеньску выдала автобіоґрафічный роман Івана Кінді під назвов Дротарі. Техт роману мож в книжці найти по русиньскы і по словацькы. Роман із україньского языка перекладала Анна Кузмякова.

Першыраз вышли Дротарі у 1974-ім році, десять років по смерти автора. Но кедьже втогды офіціално русиньска народность у Чехословакії не існовала, книжка вышла в україньскім языку. „Моє желаня выдати го (роман, позн. ред.) з нагоды 55-ой річніці од смерти автора в словацькім і русиньскім языку ся сповнило, наперек тому, же то не было аж так легко,“ пише в подякованю Любоміра Шлахтовска, внучка Івана Кінді.

Іван Кіндя

Іван Кіндя народив ся 3-го фебруара 1892-го року в селі Орябина, днесь окрес Стара Любовня. Быв то русиньскый писатель, публіціста але і общественный діятель. Навеце, сам быв дротарьом, значіть долю русиньскых людей, котры ходили по світі з тым нелегкым ремеслом, знав на властній скорі.

Почас Першой світовой войны дістав ся до російского заятя (у полон). Брав участь у револучных подіях в Росії 1917-го і 1918-го року. Пак співпрацовав з Руськов народнов радов, котра выникла у Старій Любовні, пізніше перенесла ся до Пряшова. Почас Другой світовой войны залучів ся до партізаньского руху.

Кіндя записовав фолклор, друковав ся в періодічній пресі, наперед русиньскій, пізніше україньскій, в Ужгороді в новинках Русская народня газета і в Пряшові в новинках Народна газета, Пряшевщина, Нове життя, Дружно вперед і Дукля. Но він сам ниґда не таїв своє русиньске походжіня. Умер 20-го юла 1964-го року в родній Орябині.

Дротарі

Автобіоґрафічный роман Дротарі пише о жывоті тых ремеселників із такых русиньскых сел як Орябина, Камюнка, Літманова, Кремна (Кромпах), Страняны (Фольварк) ці Великый Липник. Хоць пише о жывотных судьбах русиньскых дротарів, нажаль, в часі свого выданя могла книжка выйти лем по україньскы, што не было зрозуміле Русинам.

„Іван Кіндя, як автор, але і сам дротарь, котрый тото старе ремесло перевзяв од своїх предків і практіковав на властній скорі, пише в книжці нелем о причінах вынику дротарьства, його традіції, зажытках по многых кутах світа, де ся аж многы дротарьскы майстры дістали з крошньов на плечі, але у своїх пригодах характерізує період Першой світовой войны, жывот в Росії перед і почас Великой октобровой соціалістічной револуції, особны стрічі з Мічуріном і многы іншы пригоды, котры суть про чітателя нелем інтересны, але суть і добрым доповніньом нашой сполочной історії про різны віковы катеґорії,“ пише о книжці рецензент Мілан Гавріла.

Книжка Дротарі є доповнена ілустраціями од Луції Канюковой і архівныма знимками родины Івана Кінді. Выданя книжкы у 2019-ім році підпорив Фонд на підпору културы народностных меншын.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі