Пряма путь

Єм в Криниці, в салі, в котрій проходить бєнале, і знова можу видіти Русинів із держав Европы, котры стрітили ся, і котры ся із взаємной стрічі тішать. Іщі все є то таке мале велике чудо, котре ся подарило по 1989-ім році. Як то было можливе?

Не так давно дістала ся мі до рук книжка Ріты Сіладі під назвов У зеленому убростю цвинтаря, котра была выдана в Мадярьску. Авторка ходить по будапештяньскых гробах вызначных русиньскых особностей, або особностей, котры якось з Русинами были скапчаны, подавать чітательови курты біоґрафії.

При чітаню єм собі о тых особах глядав і веце інформацій, а так само єм коло того натрафив на далшы нашы історічны особы, котры суть якось з Мадярьском повязаны.

Є ту інтересный факт, о котрім ся якось мало бісідує. Україньскы націоналісты, котры не найдуть доброго слова на Русинів, люблять припоминати нашы особности, котры были русофілно ці панславістічно, розумій так само русофілно орьєнтованы, жебы вказати, же мы російскый конштрукт.

Пак люблять припоминати тых Русинів, котры были українофілы, жебы вказати, же были і „праведны“, котры зрозуміли, же Русины суть предці Українці.

Но не чути од них, а мы то так само якось не рішыме, же было і велике множество мадярофілів або мадяронів. А кедь ся посмотриме на період першого і другого возродного руху, не знам, ці бы ся силы меджі русофілами і мадярофілами посеред нашой інтеліґенції і не вырівнали.

Головно, як колись при стрічі в Будапешті повів вызначный русиньскый ученый Михаіл Капраль, Русины як тісто, як їх вывалькаш, так їх будеш мати. Чім реаґовав як на нашу асімілацію, так і на позіції нашых історічных особностей. Все ся Русины знали „приспособити“.

Єдиный наш напрям быв і є – русинофілство.

Самособов то, якы были досправдовы чісла інтеліґенції в окремых таборах, і в окремых періодах, бы было мінімално на єдну шыршу фахову статю, кедь не на дізертацію. І не є моїм цільом о тім теперь шырше писати. Скоріше лем треба было, і про себе самого, зробити вступ ку гляданю одповіді на то, як ся тото чудо воскресіня народа, котре тримле уж понад тридцять років, а приносить і свої позітівны плоды, могло подарити.

Зачаток третього возродного процесу быв іншый, сітуація была інша як в попередніх двох періодах. А не было то лем тым, же возродный рух зачінав на зеленій луці, по штирьох десятках років „неіснованя“.

Кедь ся на то чоловік посмотрить з одступом часу, думам, же тым найважнішым по 1989-ім році было, же Русины, русиньска інтеліґенція, вже не смотрила направо, наліво, не смотрила, де і ку кому ся придати, жебы і про нас быв якыйсь хосен.

Світовый конґрес Русинів, але і окремы орґанізації в державах, котры зачали выникати уж в 1989-ім році, зачали смотрити лем на себе – на Русинів.

Докінця сьме были в сітуації, коли треба было не „придати ся“ ку дакому, але наопак, іщі ся і поставити проти властных держав. Бо жаданя признаня екзістенції Русинів, жаданя меншыновых прав – то значіло поставити ся проти естаблішменту, проти довгы рокы хоснованой практікы, котру нашы державы тримали неправом в ході.

Кедь днесь з одступом часу оцінюєме діла, котры ся подарили, кедь оцінюєме сітуації і позіції, котры в тых сітуаціях цілосвітовый русиньскый рух мав, пак можеме сміло повісти, же дотеперь не дішло ку даякым розколам, ку даякым приклоніням ся, як сьме то виділи у 19-ім столітю, ці в меджівойновім періоді.

Наопак, меджінародный русиньскый рух у вшыткых тых сітуаціях тримав вєдно, а думам, же тримав вєдно і зато, бо єдиный наш напрям быв і є – русинофілство.

Русины ся по 1989-ім році выдали прямов путьов за своїм. І думам, же якраз то, же перестали смотрити на іншых, а зачали інтересовати ся собов, є фундамент, на котрім тото наше возродне чудо певно стоїть.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА