Вже стало традіційов, же на кінцю авґуста русиньскы ґрекокатолици в Мадярьску стрічають ся в селі Шайовпалфала на русиньскім одпусті, де молять ся ку Павловскій чутворній іконі Пресвятой Богородіці.
І тот рік з містнов парохійов одпуст орґанізує Русиньске самосправованя Шайовпалфалы, Вседержавне русиньске самосправованя, вєдно з далшыма русиньскыма самосправованями і орґанізаціями, а одбуде ся в 27-го авґуста 2023-го року.
Тогорічный русиньскый одпуст зачне утреньов, по котрій буде наслідовати торжественна літурґія, яку одслужыть Його Преосвященство Атаназ Ороз, мішколцьскый єпарха. Головным прокровительом русиньского одпусту є Віра Ґіріц, посланкыня Парламенту Мадярьска за Русинів.
Чудотворна ікона
Шайовпалфала (стара славяньска назва села – Павлово) находить ся в Боршодьско-абовско-земпліньскій жупі, в окресі Мішколць. Ґрекокатолицька парохія в Шайовпалфалі записала ся до історії тым, же там слызыла ікона Пресвятой Богородіці.
В містнім храмі од праздника Рождества, за старым календарьом, аж до 16-го януара 1717-го року, слызыла ікона, котра была на престолі. Зачало то почас літурґії в першый день праздника Рождества.
Ікону на приказ яґерьского римокатолицького єпіскопа пак однесли до міста Яґер і там єй скрыли. Хоць многы ґрекокатолицькы священици і єпіскопи в історії просили, жебы їм ікона была вернута, 256 років віруючі не знали, што є із Павловсков чудотворнов іконов і як вызерать, бо з ньой не была зроблена ани копія. Аж 25-го октобра 1973-го року была ікона римокатоликами вернута до храму в селі.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА