lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

«Сестры» заспівают в брунарскій церкви

Севериян Косовскiй Севериян Косовскiй
12. 8. 2016
» Культура

В найблизшу неділю (14.08), на західній Лемковині, в селі Брунары одбуде ся концерт в рамках проходячого фестівалю Музыка заклята в дереві. Выступліня пройдут в забытковій деревяній грекокатолицкій церкви св. Архангела Михала, котра од 2013 рока є вписана на Листу Світовой Спадковины Юнеско, будучы єдном з найкрасшых русиньскых святынь на Лемковині.

Тогорічна ювілейна 10. едиция фестівалю Музыка заклята в дереві зачала ся 10. червця/юнія т.р. і потырват до 28. серпня/авґуста т.р. Як сме інформували перше, тот рік зас не обыйде ся без концертів в нашых храмах. Єден з фестівальовых пунктів проґраму одбыл ся 7. серпня/авґуста т.р. в церкви св. Параскєвы в Кватони, де мож было послухати концерту Державной Музычной Школы ІІ ступеня з Нового Санча. Дальший пункт з лемківскыма акцентами пройде уж о два дни в брунарскій церкви.

Вчас концерту, котрий зачне ся о 18.00 год., выступлят три жены, добрі знаны з попередніх едиций фестівалю. То Анджеля Ґабер, Ганка Вуйцяк, та барз добрі знана лемківскому світу – Сусанна. Быти може не без причыны концертови был даний наголовок «Сестры». Артисткы од вельох років старают ся черпати жанры з ріжных куточків світа, ачий все находячы в своіх репертуарах місце на карпатскы мельодиі.

Перша з артисток – Анджеля Ґабер, народила ся в Бєщадах, в Устриках Нижніх, прото, хоц глядат інспіраций серед ріжных культур, не бракує в єй выконанях народных елементів. Ганка Вуйцяк то польска ґуралька народжена в Закопаным. В єй творчости, окрем польскых народных мотивів, найти мож елементы орієнтальной та кельтской музыкы. Послідня з «Сестер» – Сусанна, народжена в Почайові на Украіні, од вельох років жыє в Польщы. Прото тіж в єй творчости мож чути мішанку вельох культур і вельох языків. Окрем рідного украіньского, співачка выконує творы по польскы, церковнославяньскы, росийскы, анґлицкы. Серед них находит ся тіж лемківскій язык, в котрым залюбила си выконувати поезию Петра Мурянкы і деякы народны пісні. Мультіязыковому репертуарови артистка дала назву В шестьох кольорах, з котрым то проґрамом выступувала уж на вельох лемківскых подіях. Недавно мож єй было чути на ХХХVI Лемківскій Ватрі в Михалові, де запрезентувала ся зо словацко-русиньском ґрупом «Грдза».

susanna_gaber_wójciak_brunary

До Брунар вартат прити не лем за шумным концертом. Правдивом туристычном атракцийом є спомнена церков св. Михала (обшырна фотоґалерия гев), котра є доказом куншту лемківского сакрального будівництва. Святыня датувана є на 1797 рік і хоц в пізнійшых роках была перебудувана, фурт заховує найважнійшы прикметы західньолемківской церкви. По выгнаню Лемків, од 1947 рока храм служыт як римокатолицкій костел. О ден по концерті «Сестер», в понедільок (15.08) місцева римокатолицка парохія буде святкувала кєрмеш.

За тым мотузком – доступний єст материял про храм в Брунарах, зреалізуваний в радийовым проґрамі «Реґістер забытків».

ShareTweet

Повязаны дописы

Мож приголосити ся до Карпатьской писанкы 2023

2. 2. 2023
Кадр з фільму; од ліва: Я. Трохановскій, Ф. Ґоч, П. Трохановскій

Нештоденны істориі – Лемковина

2. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні