В суботу, 11. мая 2019 р., о 19.00 год. в краківскым Студентскым Культурным Клюбі Ґварек зачне ся концерт Ярека Бучка, а пак пройде проєкция фільму Кжыштофа Кжыжановского про покійного Ваня Туза з Волівця. Звязок концерту в фільмом єст конечно очывидный.
Артиста Ярек Бучек написал слова і скомпонувал музику до «Балады о Янку з Волівця». Твір был выданый на платни «Сліды», яку артиста вєдно з товаришучом капельом награл в 2017 р. Відеокліп до балады знятый был в рідным селі Ваня Туза – в Волівци. Твір, подібні як фільм К. Кжыжановского, оповідат, што приіздны до Волівця найбільше запамятали. А был то все образ гостинного Лемка, Ваня Туза, якій каждого рока осіню поспішал орґанізувати локальный кєрмеш. Місцева парохія Покровы Пресвятой Богородиці свій церковный праздник споминат 1(14). жолтня/октобра.
В суботній вечер вказаный буде і спомненый фільм. Кжыжановскій дал му наголовок од выповідженых покійным В. Тузом слів «Нарід штоси смутный, треба го розвеселити». Слова тоты мож брати за мотто, якє товаришыло орґанізуваню волівецкых кєрмешы. Знимкы были зняти на кєрмешы в 2009 р. Товды документаліста з Кракова, К. Кжыжановскій, пришол зробити материял про нечысленных автохтонів в днешнім невеликым селі Воловец. Головным геройом екранізациі єст як раз Ваньо Туз, якій завзял ся одродити традицийный лемківскій кєрмеш в рідным селі. Камера товаришыла му вельо днів, во вшыткых його штоденных занятях і роботах та, очывидно, вчас рыхтувань до праздника і кєрмешу. Ваньо Туз помер завчас осіню 2014 р.
В жолтни/октобрі 2015 р. попремєровый показ фільму, пру участи режысера, прошол в просторах Руской Бурсы в Ґорлицях. Є він доступный в Інтернеті.
Автор фільму, Кжыштоф Кжыжановскій, зрыхтувал більше як 300 репортажів і документальных фільмів на соспільны, історичны і етнічны темы. Вельо в своій режысерскій творчости присвятил Русинам і Лемковині, представляючы окрем фільму о Ваню з Волівця, шор продукций про привязаня Лемків до різдвяных традиции, великодніх свят, Горы Явір ци остатньо образів з упамятнінь акциі «Вісла» і Руской Народной Республикы Лемків. Більше про К. Кжыжановского чытайте за мотузком.
Коментарі