Сумар дня на 12. червця/юнія 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 12. червця/юнія 2024 р.

В Ґорлицях о дискримінациі і бесідуваню в рідным языку

Двогодинна бесіда выдатных вченых і експерток м.ін. в квестиі ревітализациі языків одбыла ся в минулу пятницю 7. червця/юнія в ґорлицкій Ґалериі Штукы Двір Карвациянів. «Языковый антидот» – то госло, під котрым прошла бесіда проф. Олены Дуць-Файфер з Ягайлоньского Університету і проф. Юстины Олько з Варшавского Університету,яка тыкала м.ін. дискримінациі меншын, передаваня історичной травмы і єй наслідств та бадань над тым, як і ци хоснуваня рідных, корінных языків влият на поправу психічного і фізичного здоровля. Серед ріжных примірів дискримінуваня проф. Олена Дуць-Файфер подала м.ін. недотримуваня урядами, інституциями, медиями уставы о меншынах, што тыкат окремости лемківского языка

О історичній травмі і способах зменшаня єй наслідств бесідувала проф. Юстина Олько – єдным зо способів на поправу допростану єст бесідуваня по свому

Тоты, а тіж інчы высновкы, рекомендациі і результаты бадань нашли ся в проєктовій публикациі пн. «Меншыны і іх языкы в кризі», котрой промоция прошла вчас стрічы. Книжку мож достати в Рускій Бурсі.

В Ясюнці станул пропамятный крест

Як сме уж інформували, в минулу неділю в Ясюнці прошола выняткова подія. Докладні 9. червця/юнія выселено Ясюнчан з іх рідного села. На момент прозвучали мена бывшых жытелів села

Бесідувал Михал Гайтко, думкодавця і реализатор пропамятного креста з таблицьом, котрого посвячыня прошло докладні в 77. річницю выгананя. На посвячыню присутна была лемківска громада з гір і зо заходу, духовенство з його высокопреосвященнійшым владыком Паісийом, перемышльско-ґорлицкым єрархом та представник ґмінных власти Михал Дідух, якій передал прихыльны слова локальных урядників односно ініциятивы упамятніня

В Бортным вызвучала поезия Павловича, Духновича, Мурянкы, Собин…

Сельска світлиця в Бортным роззвучала вершами Александра Павловича, Александра Духновича, Івана Русенка, Меляніі Рымар ци Петра Мурянкы. В пятницю 7. червця/юнія проходил Конкурс Рецитациі Лемківской Поезиі для учеників основных шкіл орґанізуваный Єпархіяльным Осередком Православной Культуры Елпіс в Ґорлицях. Каждый участник деклямувал два вершы ріжных авторів. Оцінюваня деклямуючых проходило в пятьох віковых катеґориях. Вшыткы участинкы отримали нагороды і памятковы грамоты. Лавреатами остали: Мая Гутиряк, Еміль Лепак, Віктория Гутиряк, Каміля Филь і Лена Феленчак.

Рецитували і в Пряшові

Деклямацийный конкурс проходил тіж і в Пряшові, де в минулый понедільок одбыл ся послідній етап цілодержавного конкурсу Духновичів Пряшів. Уж 23. раз на дошках Театру ім. Александра Духновича презентували русиньску поезию, прозу, духновну деклямацию, власну творчіст і малы сценічны формы. Участниками были діти од предшкільного віку аж по дорослых. Серед публикы были і вызначны гості, м.ін. представничка Міністерства Шкільництва, Баданя, Розвитку і Молодежы Словацкой Республикы Ґабриєля Кочкович ци віцепрезидент Пряшова Петро Крайняк. До послдінього етапу конкурсу перешло понад 120 участників, якы в окресных змаганях заняли перше місце. Переслуханя проходили в віковых та жанровых катеґориях. Жырі рішыло, што тогорічном головном лавреатком Духновичового Пряшова остала Ванеса Паліґова зо Споєной Школы в Свиднику, котра деклямувала поезию. Орґанізатором конкурсу была Русиньска Оброда на Словациі.

Фот. www.facebook.com/DiecezjalnyOsrodekKulturyPrawoslawnejElpis