Сумар дня на 13. листопада/новембра 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 13. листопада/новембра 2023 р.

Торжественне выголошыня кодифікациі русиньского языка на Мадярах

В минулу суботу прошла важна подія в русиньскым світі. При присутности высокых ранґом державных політиків та представників русиньской меншыны Мадяр і сусідніх держав прошло торжественне выголошыня кодифікациі русиньского языка в мадярскым вариянті. Деклярацию одчытали: по русиньскы проф. Михаіл Капраль і в тлумачыню на мадярскій язык посланкыня за Русинів в мадярскым парляменті – Віра Ґіріц.

Торжество орґанізувало Русиньскє Вседержавне Самосправуваня, котрого председом є Віктор Крамаренко, якій і вюл цілу подію. По деклярациі прошла презентация Літургіі св. Йоана Крестителя композитора Микловша Могаі Мужскым Хором Святого Єфрема. На закінчыня выступил ансамбль Русины. Пополудньове торжество попереджене было Медженародном Стрічом Грекокатолицкых Церковных Хорів. Хоры, м.ін. зо Словациі, Сербіі і домашні, выступили в найвекшым храмі Будапешту – базилиці св. Штефана. Суботні святкуваня получены были з празднуваньом ювілею 25-літя діяльности Вседержавного Русиньского Самосправуваня. Памяткову грамоту од імени Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях вручыла ведуча той орґанізациі Наталия Малецка-Новак.

Знаме першых лавреатів Преміі ім. Мигаля Града

Русиньскє літературно-культурне общество, котре діє на Підкарпатю, оголосило першых лавреатів Преміі ім. Мигаля Града – за розвиток і пропаґуваня русиньской культуры. Мигаіл Град был русиньскым писательом, поетом і публицистом. Долгы рокы был ведучым Союзу русиньскых писателів Закарпатя. Премію вырішыли вручати што рока 10. листопада/новембра, в річницю дня народжыня писателя. Цілю нагороды єст выріжніти русиньскых літератів, малярів, фотоґрафів ци музиків за іх вклад в розвиток і пропаґуваня русиньсой культуры. Номінациі признаны сут в двох обшырях, в катеґориях література і культура. Першыма лавреатами преміі сут Тетяна Рацин – активна писателька, яка публикує в многых русиньскых літературных альманахах, і фотоґраф Микола Поцко, за многорічны труды і фоторепортажы.

Закінчыли ся консультациі в справі будовы роверовой стежкы в Польковицях

Місто Польковиці підсумувало понад місячны консультациі з жытелями в справі рыхтуваной будовы роверовой дорогы вздолж ул. 3 Мая. До 7. листопада/новембра мож было взяти участ в консультациях веденых в Уряді Ґміны Польковиці в справі новой біциґльовой стежкы. Як передали власти, лем дві особы скорыстали з такой нагоды. Проєкт єст великом інвестицийом, котра буде інґерувала в інфраструктуру в центрі міста. В пляні находит ся побудуваня асфальтовой стежкы шырокости двох метрів, што ішла буде рівнолегло до ходника. Як повіл віцебургомайстер Польковиц, того типу інвестициі звязаны сут з ріжныма емоциями серед жытелів. З той причыны іщы в жолтны/октобрі місто зорґанізувало соспільны консультациі, котры єднак тіж не тішыли ся великом популярністю. В часі стрічы жытелі зголосили пару уваг, м.ін. такых, котры звекшыли бы безпеку біциґлистів ци про получыня новой дорогы з уж хоснуваныма роверовыма стежками, што фінально было взяте до увагы в проєкті.

«Отцюзнина» – другє чысло

В суботу 11. листопада/новемвра в Ужгороді прошла презентация другого чысла журналя «Отцюзнина» выданого Обществом А. Духновича і Русинськым Культуролоґічным Клюбом. Серед присутных на подіі не бракло звязаных з часописом авторів, редакторів і заанґажуваных в выдаваня. В часі презентациі Юра Шыпович, головный редактор, похвалил проґрес «Отцюзнины». Змінило ся місто, де печатаный єст часопис, до спілпрацы запрошено тіж нового редактора Петра Бірова. На стрічы бесідувано тіж о інтернетовым сайті «Отцюзнины», котрый уж неодолга буде готовый. На сайті мож буде прочытати непубликуваны в часописі матерялы або просто чытати найновше  його чысло.