Голосник

Сумар дня на 17. вересня/септембра 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 17. вересня/септембра 2020 р.


Ондавка має шансу мати своі власти

Село Ондавка в Бардиівскым окресі на Пряшівскій Руси остало нефункцийным селом, коли не могло собі обрати старосту села ани жадного посланця сельского заступительства по двох комунальных выборах. По лютовых парляментарных выборах на Словациі бесідувало ся о прилучыню Ондавкы до сусіднього більшого села Бехерів. Но дотля по неподареных пробах ситуация ся вкінци змінит. Кандидаты на старосту і посланців села ся приголосили. Так 3. жолтня/октобра жытелі Oндавкы будут выберати старосту і посланців, а процес прилучуваня села до Бехорова ся покля што стримат. Дополняючы выборы до орґанів выголосил на 3. жолтня/октобра предсідатель словацкого парляменту Борис Коллар. Ондавка то перше село од границі Лемковины з Пяашівском Русю. Сусідє лем через гору з лемківском Конечном і Радоцином.


Новый номер «Бесіды»

Стоваришыня Лемків напечатало дальшый номер свого часопису – «Бесіда», ч. 4 (175), на місяці липец-серпен. В свіжым выданю можеме чытати м.ін статі Наталиі Малецкой-Новак, Петра Трохановского, Петра Медвідя, Андрия Копчы, Анны Рыджанич, Анны Кырпан ци Ольгы Пелехач. В часописі споминат ся на покійного Богдана Ґамбаля, основателя нашого радия і ініциятора приверніня Общества Руска Бурса в Ґорлицях, якій вмер 2. липця/юлия 2020 р. В выданю чытати мож традицийно выімкы з текстів публикуваных в інчых редакциях. Так польскоязычных, як і словацкых. При тексті Анны Кырпан, посвяченым Богданови Ігорьови Антоничови, поміщены сут стишкы поеты переведены до лемківского языка. В ґазеті, як все, і інчы тексты, поезия, а і шыковне Амрозове казаня. Новый номер доступный єст тіж в версиі онляйн на сайті Стоваришыня Лемків.


Семінары з карпаторусиністикы онляйн

З огляду на особливу ситуацию, котра утримує ся на цілым світі, од яри текучого рока, множество інституций змушене было одкликати плянуваны ініциятивы, або зреалізувати іх в інчій формі. Протягом літа Carpatho-Rusyn Research Center орґанізувал онляйновы семінары для заінтересуваных русиньском історийом, языком і культуром. Серия доповіди доступна є тепер полністю в сервісі YouTube. Шіст полных семінарів найвызначнійшых науковців з обшыри русиністикы Пілнічной Америкы мож одслухати в свобідным моменті. Лекциі доступны сут безплатно Участ в семінарах протягом літа вымагала скоршой реґістрациі, тепер маме іх на вытягніня рукы. Доповіди поділены сут на дві тематичны ґрупы – перша тыкат великых персон американьскых Карпатскых Русинів, а друга того, што то значыт быти Карпаторусином в Америці. Єдну з доповіди голосит Русин родом з Лемковины – др. Богдан Ґорбаль, працівник нюйоркской Публичной Бібліотекы, якій є Куратором Славяньскых і Східньоевропейскых Колекций Бібліотекы. Підповідат він м.ін., де мож найти русиньскы місця в самым Ню Йорку.


В Сабинові одкрыли видокову вежу

Видокову вежу высоку на 11 метрів в понедільок святочно одкрыли на місцевым верху Шанец в Сабинові на Пряшівскій Руси. Уряд здобыл на ню 50.000 евро в 2018 р. в рамках выіздового засіданя власти Словацкой Республикы в Сабинові з цільом підпорити туристичный рух і підняти атракцийніст лісопарку Швабльовка коло міста. Вежу, з огляду на непрязны климатичны обставины, будували од квітня/апріля до кінця серпня/авґуста приблизно з пяттыжньовом перервом. В тій локалізациі находит ся путницкє місце, котрє єст часто одвиджане.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі