Сумар дня на 2. листопада/новембра 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 2. листопада/новембра 2023 р.

Одбыл ся Семінар карпаторусиністикы

В понедільок 30. жолтня/октобра одбыл ся в просторах засідальні Факультету Гуманітных і Природных Наук Пряшівского Університету 58. науковый семінар карпаторусиністикы, котрый традицийно орґанізувал Інститут Русиньского Языка і Культуры ПУ і был присвяченый недавно выданій публикациі пн. «Александер Духнович: Моя ліра и кимвал», котрой головным редакоторм є доц. мґр Валерий Падяк, к. н. Як раз Падяк приготовил і реферат для участників семінара, в котрым припомнул, же публикация была выдана при нагоді 220. річниці народжыня русиньского будителя Александра Духновича. Акцентувал при тым, як потрібне є Русинам зазнаєомити ся з творами Духновича і приближыти тоты творы новым ґенерациям. Спомянута книжка была выдана при підпорі Світового Конґресу Русинів. На презентациі в Пряшові был присутный председа СКР др Штефан Лявинец. Семінар карпаторусиністикы першый раз ішол і до ефіру, а в найблизшых днях прибуде запис зо семінара на онлайновых плятформах, де го буде мож попозерати.

Ельпіс продолжат ратувати стародрукы

Єпархіяльнный Осередок Православной Культуры Ельпіс з Ґорлиц поінформувал о дальшых успішніх консерваторскых працах на церковных стародруках. Тым разом осередок завершыл роботы при Тріоді пістным з 1664 р., якій был печатаный в львівскій друкарни Михала Сльозкы. Книга была придбана до церкви св. Михала Архангела в Реґєтові Вышнім, о чым засвідчат впис на марґінесах кодексу. По акциі «Вісла» реґєтівску церков розобрано, а з єй материялу поставлено костель в місцевости Жулькєвка в красноставскым повіті. Тріод є вынятковым артефактом по давній грекокатолицкій церкви в Реґєтові. Консервация была дофінансувана Воєвідскым Урядом Охороны Памяток в Кракові і ґорлицктм Староством.

Рутенія іде з турне по словацкых містах

В червци/юнію минулого рока Фольклорный Ансамбль Рутенія, котрый діє в столици Словациі – Братиславі, одпремєрувал своє найновше танечно-драматичне представліня, якє отримало назву інспірувану книжком проф. Павла Роберта Маґочія – «Хырбетом ку горам». Тепер тот русиньскій ансамбль рыхтує ся на турне, в рамках котрого тоту інсенізацию одограт в штырьох містах на сході Словациі. В танечных частях Рутенія представлят фольклор з ріжных части Карпатской Руси. Так як раз ансамбль презентує богатство і розмаітіст русиньского фольклору з шырокой териториі нашых земель. Одказ є ясный. Што кєд границі і державы почас минувшого столітя дакілько раз зміняли ся, Русины остали доднес єдным нерозділеным народом. Представліня буде мож видіти в листопаді/новембері в Снині і Пряшові, а в грудни/децембері во Свиднику і Старій Любовни. Детальны даты найдете м.ін. на нашым портали.

Польковиці і Хоцянів пустили спільну автобусову ленію

Як інформує ґміна Польковиці, до 29. листопада/новембра будут іздити автобусы на трасі Польковиці – Хоцянів. Бургомайстер і війт обох ґмін підписали дальше порозумліня, котре позвалят орґанізувати меджеґмінный транспорт. Припоминают, што того рода обшырьом повинен занимати ся польковицкій староста. Додатково од половины листопада/новембра ґміна Польковиці введе нову ленію, котра довезе до Хоцянова жытелів Собіня, Єнджыхова і Новой Любіньской Веси. Ґміна подає, што через цілый жолтен/октобер бургомайстер Лукаш Пузнєцкій і війт Томаш Кулчыньскій ждали, жебы польковицкій староста в цілости перенял орґанізацию гевсого меджеґмінного транспорту.