Голосник

Сумар дня на 20. січня/януара 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 20. січня/януара 2020 р.


Зобраны підписиы за Ініциятиву Minority SafePack

Підписы за Ініциятиву Minority SafePack были зареґіструваны онляйн в Европейской Комісиі 10. січня/януара. Minority SafePack то ініциятива, котра має ґарантувати вшыткым языковым і нацийональным меншынам в Европі высокы стандарды хороніня іх прав, достоменности, підтримуваня культуры і вшелеякых аспектів штоденного жытя – так членів меншын, як і орґанізаций, котры в меншыновым просторі діют і еґзистуют. Кампанія координувана через FUEN зачала ся в липци/юлию 2017 рока і 1,288,385 підписів зобраных протягом єдного рока затверджено властями 28 членьскых держав Европейской Уніі. Европейска Комісия передала 10. січня/януара пресовый комунікат на тему отриманя підписів для Европейской Громадяньской Ініциятивы, котра апелює до ЕУ приняти загал правных актів, жебы зміцнити охорону осіб будучых частю нацийональных і языковых меншын та укріпляти культурову і языкову ріжнорідніст в Европейскій Уніі. По пересланю онляйн, протягом місяця пройде особиста стріча Комісариів і Ґенеральных Директорів ЕУ з представниками Громадяньского Комітету і FUEN. Пак мине піл рока і Европейска Комісия подаст своє становиско і рішыт в справі леґісляцийного процесу. В тым часі пройде тіж публична дебата в Европейскым Парляменті одкрыта для вшыткых заінтересуваных і пленарна дебата.

Moщы св. Миколая, Господнього Креста і св. Єлизаветы в щеціньскій церкви

В православній Парохіі св. Миколая в Щеціні торжественно привитали мощы Господнього Креста, святого Миколая і святой Мученниці Великой Княгыні Єлизаветы Фйодоровной. Іконы з мощами та частины Господнього Креста были переданы в церкви 15. січня/януара. Іконы привитали паpохіяне щеціньской церкви з парохом о. Павлом Стефановскым. Пак одслужено Божеску Літургію, котру одправило духовенство з Польщы і Німец. Торжество прошло з благословліня владыкы Георгія, Архієпископа Вроцлавского і Щеціньского. То уж другый раз, коли Фундация Св. Мученника Боніфатия дарувала парохіі святого Миколая в Щеціні іконы з мощами святых. В маю 2019 рока тота сама фундация передала щеціньскій парохіі іконы з мощами св. Великомученника Георгія і св. Теодора Ушакова. Мощы святого Миколая, тє. частина його кости, приіхали з італийского Барі, а частина Господнього Креста была привезена з Кіпру. На торжество прибыло много вірных не лем православной церкви, понеже святый Миколай вызнаный єст і католицкымa церквами.

Нова книжка Барборы Заваділовой «Моя русиньска вышыванка»

Общество Приятелів Підкарпатской Руси печатало нову книжку Барборы Заваділовой під наголовком «Моя русиньска вышыванка». Під влияньом істориі свойой бабы, котра родом з Підкарпатской Руси, молода авторка три місяці путує за своіма коренями. Іде західньом Украіном, з каждым кроком познаючы болести жытя в тамтым реґіоні, але тіж находит красу природы і культурных памяток. Блескы з минулого оддзеркаляют днешню ситуацию на земли, котра ся іщы не вырвала з традиций патріархальной соспільности. Результатом єст інтересуючый літературный репортаж, в котрым находят ся спомины з дітинства бабы авторкы на Підкарпатю. Книжка має 288 сторін і мягку окладинку. Ілюстрациі зрыхтувала Данєля Геродесова.

Паркінґ при видоковій вежы в Старым Санчы

Тырват будова видоковой вежы в Старым Санчы. Уж на старті інвестиция родит контроверсиі серед туристів. Звідуют предовшыткым о паркінґ і сенс будовы атракциі подібной до той в Креници. На Містну Гору в Старым Санчы, де будувана єст вежа, мож доіхати з двох сторін, од Пілсудского і улици Парковой, єднак в жадным з тых місц неє паркінґу. Ґміна має уж на тото зрыхтувану одповід. Туристы, котры будут хотіти видіти Старый Санч і околиці з высокости корон дерев на Містній Горі, будут мочы схоснувати готовый уж паркінґ Park&Ride. Буде то тым лекше, же іщы в тым році збудуют лавку, котра над улицьом Яна Павла ІІ получыт паркінґ з забытковым центром міста, а ціла траса буде рахувала близко 700 метрів. Самоурядови залежало на тым, жебы одвиджаючы видокову вежу виділи при нагоді місто і хоснували його м.ін. ґастрономічну і реставрацийну оферту.

 

Шеруй.

О авторі

Ленка Стефановска

Коментарі