Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 25. лютого/фебруара 2021 р.
Ремонт ул. Міцкєвича в Ґорлицях
В найблизшый понедільок, 1. марця, зачне ся ремонт єдной з головных улиц в Ґорлицях. То улиця Міцкєвича, яка находит ся в самым центрі міста і веде через рынок. На ній буде положеный новый асфальт, а окрем самой улиці Міцкевича змодернізувана буде і частинно улиця Стружівска. Роботы повязаны будут з часовом зміном орґанізациі руху в тым районі міста, зато мусиме быти вырозумілы і терпеливы. Першый етап зачне ся як раз в понедільок. Закрыта буде ул. Міцкєвича на высокости ул. Пєкарской до ул. Надбжежной. Працы на тым одтинку мают ся скінчыти протягом трьох тыжни. Другій етап зачне ся коло 22. марця. Товды вылученый буде рух на ул. Стружівскій до крижівкы з ул. Колонтая. По великодніх святах плянуванє єст розложыня нового асфальту. Місто Ґорлиці на ремонт речоного одтинка отримало 50% дофінансуваня з Фонду Самоурядовых Доріг. Цілковита вартіст проєкту то понад 973 тис. зл.
Америцкы Русины підпорюют повселюдный спис Русинів
Американьскы Русины підперают Русинів в Польщы і на Словациі в кампаніі до Повселюдного Нацийонального Спису. В тій ціли Карпаторусиньскій Дослідничый Центр в ЗША зрыхтувал промоцийны материялы. Першым з них єст одкрытый лист в языках анґлицкым, польскым, словацкым і русиньскым (лемківскым). В листі од Русинів з Америкы пише ся м.ін., што «Як громадяне Зъєднаных Штатів Америкы і Канады гордиме ся лемківском достоменністю і надієме ся, же сте так само горды зо свойой лемківской спадковины. Тогорічный Повселюдный Спис ма шансу представити докладне чысло Лемків в Польщы, і дякуючы тому зміцнити лемківскє соспільство на цілым світі». Другым з промоцийных материялів єст фільм опубликуваный на каналі YouTube, де знаны Лемкам в Польщы Мария Сільвестрі і Джон Ріґетті розправляют на тему списуваня і заохочуют до того вшыткых, якы гордо чуют ся Лемками. Дальше Карпаторусиньскій Дослідничый Центр в ЗША зрыхтувал специяльны летучкы, афішы, котры доступны будут в електронічній версиі на вшелеякых плятформах, такых як Facebook, Instagram ци Twitter. В майли, покля што посланым до чысленных лемківскых/русиньскых орґанізаций, нашы братя зза океану підкрисляют значыня спису, кєд за остатні декады вказували они на збільшыня ся чысла Лемків/Русинів в Старым Краю.
Дознайме ся дашто про НАЗВЫ
Імена, назвиска, НАЗВЫ сут барз важным аспектом нашой достоменности. То нима называме себе і окрисляме, як жыєме і фунґуєме в світі, а тіж спосіб, в якій сме добрі або злі пониманы. Як раз рушат проєкт, котрый буде мал на ціли пошырити знаня про НАЗВЫ. То проєкт To Be-Named. Реализуваный він єст в партнерстві з проґрамом «Recovering Voices» Смітсонівского Існтитуту в ЗША, з проєктом COLING (Варшавскій Університет) «Minority Languages, Major Opportunities. Collaborative Research, Community Engagement and Innovative Educational Tools» фінансуваным Европейском Комісийом і «Experimental Humanities Collaborative Network», што спонсорувана Open Society University Network. В рамках проєкту досліджаны будут культуровы політикы называня, при єдночасным будуваню зрозумліня медже ґрупами докола процесів звязаных з ідентифікацийом і достоменністю при помочы назв. Просит ся присылати науковы есеі, анализы і творы штукы, што ся тыкают культуровых і політичных аспектів того, якы мена, назвы сут хоснуваны. Абстракты до 300 слів просит ся слати формулярьом до 1. марця 2021 р. в своім рідным языку разом з його тлумачыньом на анґлицкій язык і коротком біоґрафійом, адресом і майльом. Деталів глядайте на нашым портали.
Бібліотека до вас приіхат
Містeцка бібліотека в Снині основала службы, якых цілю буде розвозити книжкы зо збірок той же бібліотекы. Проєкт «книжной таксі» мал успіх уж вчас першой фалі пандеміі коронавіруса. Як на інтернетовым сайті міста Снина інформували працівникы містецкого уряду, служба, што розвозит книжкы, є в першій черзі адресувана членам бібліотекы, котрым здоровля ци інча барєра не дозваляют одвидіти бібліотеку на місци. Книжкы, о котры особы мают інтерес, мож собі переглядати допереду через інтернетовый сайт бібіліотекы. Максимальне чысло пожыченых книжок то пят штук, а будут они розвожены бібліотеком в каждый робочый ден.