Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 25. вересня/септембра 2019 р.
В русиньскым Калинові святкували 75. річницю освободжыня села
В суботу, 21. вересня/септембра, в русиньскым селі Калинів проходили святкуваня 75. річниці освободжыня села, котре было першым освободженым селом на териториі бывшой Чехословациі. Присутный на подіі был і премєр Словацкой Республикы Петер Пеллеґріні, котрый в своій промові выразил вдячніст тым, котры бороли ся за свободу Словациі. Хоц святкуваня проходили в русиньскым селі, Русинів воюючых за освободжыня премєр не спомнул. Подія проходила при одновленым памятнику, автором котрого є русиньскій академіцкій різбяр Франтішек Ґібала. Памятник поставлено в 1964 році, представлят совітского вояка, котрый тримат над головом дітину, символ нового жытя на освободженій териториі.
Вернути мапят о ґрибівскых Жыдах
Проєкт «Люде, не чысла» орґанізує збірку фондів на будову місця памяти ґрибівскых Жыдів. В його рамках ведены сут спільны діі, якы мают за ціль привернути памят з імена і назвиска о близко 1.700 особах жыдівского походжыня. Як можеме чытати в анонсі поміщеным на сайті www.pomagam.pl, основном цілю проєкту єст сотворити місце памяти о Жыдах з ґрибівской землі, котры были замордуваны вчас голокавсту. Більшіст потрібных фондів з квоты 15 тис. зл є уж зобрана. Але каждый, хто має дяку долучыти свою цеголку до будовы памятника, має дальше іщы таку нагоду. За зобраны грошы, окрем памятника, котрый має вінчыти цілый проєкт, думкодавці плянуют привернути до ліпшого стану ґрибівскій жыдівскій теметів з XVIII ст. Вчас окупациі цмонтір был знищеный німецкыма нацистами. На його обшыри оправці розстрілювали місцевых Жыдів. Недалеко памятника, котрый мал бы станути на выремнотуваным кіркуті, найдут ся едукацийны таблиці. Мают быти так само зроблены дидактичны підручникы. В рамках проєкту ученикы будут мати змогу поіхати до Белжца, німецкого концентрацийного лаґру, штобы там упамятнити помордуваных. По одкрытю памятника, орґанізаторы хочут передати патронат над місцьом єдній з заанґажуваных шкіл.
Низкій Бескід очами молодых
Ґорлицкій Центр Культуры, Польско-Словацкій Дом ім. Душана Юрковича в Ґорлицях, Уряд Міста в Ґорлицях, Центр Культуры і Туристикы та Польско-Словацкій Дом в Бардийові орґанізуют 9. едицию польско-словацкого фотоґрафічного конкурсу під наголовком «Мій Низкій Бескід». Конкурс направленый є на шкільну молодіж. Знимкы мож присылати в двох катеґорияx: Люде і Культура або Природа і Архітектура. Фотоґрафічны роботы треба зложыти до 9. листопада/новембра 2019 рока. Дрібниці найдете на сайті dompolskoslowacki.eu.
Уці назад на укы
105 осіб на днес підписало ся під петицийом до Дирекциі Маґурского Нацийонального Парку в справі приверніня культурового выпасу овец в долині Тихані. Ініцияторами акциі сут жытелі з околиц Маґурского Нацийонального Парку. Головном цілю акциі є заховати характеристичны дла Парку краєвиды в неістнуючых уж селах Незнайова, Жыдівскє, Тиханя та підтриманя пастырской традициі як туристичной атракциі. Выпас овец мал бы заступити механічный спосіб кошыня лук на обшыри выміненых місцевости. Подібный, як пропонуваный для долины Тихані, спосіб культурового выпасу, хоснуваный є м.ін. в Татряньскым ци Пєніньскым Нацийональных Парках. Думкодавчыньом петициі є Малґожата Вітеска.
Коментарі