Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 26. червця/юнія 2024 р.
Стріча в справі ситуациі Ромів
19. червця/юнія в Бюрі Омбудсмана Польской Респулбикы прошла стріча з представниками Бюра Демократичных Інституций і Прав Чловека Орґанізациі Безпекы і Спілпрацы в Европі. Стріча прошла в рамках тереновой візиты в Польщы односно ситуациі ромской соспільности – осіб, што належат до етнічной меншыны, та воєнных біженців з Украіны ромского походжыня. В бесідах зосереджено ся на омовліню тяжкых социяльно-бытовых обставин, якы пануют в ромскых осадах в Малопольщы. Підкрисляно, што поправа ситуациі жытелів осад вымагат насиленой спілпрацы центральной адміністрациі з самоурядовом та мешканцями осад, што потрібна є вельовымірова стратеґія напрямлена на ревітализацию тых місц і на успішне влучаня ромской меншыны до соспільного жытя. Присутны на стрічы звернули увагу на тяжкє положыня біженців з Украіны ромского походжыня, котры сут особливо наражены на дискримінацию і соспільну марґінализацию. Бюро Демократичных Інституций і Прав Чловека єст інституцийом, што підперат Орґанізацию Безпекы і Спілпрацы в Европі в квестиі розивтку демократичных процесів, пошануваня прав чловека, протидіяня дискримінациі в Европі, реґіоні Кавказу, Середньой Азиі та Пілнічной Америкы.
Фільм о Михаілі Чухрані
Уж заран в будинку ректорату Пряшівского Університету пройде в рамках Медженародной Літньой Школы Русиньского Языка і Культуры – Studium Carpatho-Ruthenorum 2024 презентация документального фільму о русиньскым писменнику, народным поеті з Підкарпатя, котрый вмер минулого рока. Буде то фільм о Михаілі Чухрані. Режысером фільму, котрый лем недавно мал премєру на Підкарпатю, є Василь Кіш, продуцентом – Юрий Продан, голова Закарпатского Областного Науково-Культуролоґічного Общества ім. Александа Духновича. Показ фільму зачне ся о 14.00 год., є то одкрыта і дармова подія для вшыткых заінтересуваных.
Храмове свято в Шымґловци
В неділю 16. червця/юнія в селі Шмыґовец одбыл ся одпуст з нагоды праздника Вознесенія Господа, котрому сут присвячены оба містны грекокатолицкы храмы. Деревяна церков з 1755 рока є Народном Культурном Памятком. До єй одновленого інтерєру поміщено оріґіналный іконостас, котрый перешол консервацию. З той пирчыны Высокопреосвященый Йона Максим, пряшівскій архієпископ і митрополита, наново того дня посвятил церков. Участны были не лем домашні вірны, але і з дальшой околиці ци з заграниці. По літургічным торжестві унікатніст того дня дотворил і концерт під назвом «Небесна любов», котрый одбыл ся безпосередньо в церкви.
Зачынат «Світ під Кычером»
Уж в найблизшу неділю до Польковиц приіхат близко 200 артистів з Індіі, Мексику, Сербіі, Украіны, Румуниі, Сенеґалю і Польщы. 30. червця/юнія запрезентуют ся жытелям Польковиц і околиці вчас проходу улицями міста і великого ґальового концерту в рамках Фестіалю «Світ під Кычером». Уличны анімациі на польковицкым рынку зачнут ся о год. 15.30, зас ґаля-концерт зачне ся о 16.00 год. в Амфітеатрі при Центральным Парку Забав і Выпочынку. Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця «Кычера» уж 27. раз орґанізує Медженародный Фольклористичный Фестіваль. Його початок, припоминаме, одбуде ся уж в найблизшу пятницю в Олесници. Зас в суботу выступы одбудут ся в Лісци і Шпротаві. Фестіваль потырват до 7. липця/юлия.
В вікенд «Червена Ружа»
В тот вікенд тіж пройде 63. едиция Фестрівалю Русиньской Культуры «Червена Ружа» в Рускым Керестурі в Сербіі. В пятницю в проґрамі єст конкурс на найкрасшый голос і змаганя на найліпшу нову композицию, зас в суботу пройде «Червене пупча» – фестівальовый проґрам для діти, а вечером ґаля-концерт – «Одгукы рівнины», в рамках котрого запрезентуют ся вшыткы культурны дружства.