Голосник

Сумар дня на 30. вересня/септембра 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 30. вересня/септембра 2020 р.


На Украіні конференция з участю русиньскых прелеґентів

Як інформувал Юрий Шыпович, в пятницю, 25. вересня/септембра, на Ужгородскым Нацийональным Університеті проходила наукова конференция на тему «Формат розвитку односин Украіны і держав середньой Европы в контексті гыбридовой войны, выборчых процесів і забезпечыня прав нацийональных меншын». Выступило і трьох прелеґентів, якых рефераты односили ся до русиньской проблематикы, а то: доцент Михаіл Зан, кандидат історичных наук, бесідувал про особливости етноідентифікациі і соспільно-політичной репрезентациі Русинів в Словацкій Республиці і на Украіні. Дале – Юрий Продан, голова Закарпатского Областного Науково-Культуролоґічного Общества ім. А. Духновича, бесідувал о діяльности того же стоваришыня в минулым і тепер. А Юрий Шыпович, котрый є головом Русиньского Культуролоґічного Клюбу, в своім рефераті занимал ся орґанізацийным структурованьом Світового Конґресу Русинів. Шыпович подал, што присутніст на конференциі русиньскых соспільных діячів была позитивні принята інчыма участниками, а русиньскы рефераты выкликали заінтересуваня і дискусию.

Пікєтували проти нищыню Карпатской Пущы

Вчера в 17 містах цілой Польщы, м.ін. в Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Ґданьску ци Коросні проходили пікєты солідарности перед вшыткыма дирекциями Державных Лісів в Польщы. Был то прояв попертя для Ініциятивы Дикы Карпаты. Активісты Дикых Карпат вчас протестуваня в Коросні 17. серпня/авґуста проти вытинаню Карпатской Пущы были заатакуваны. Ясельска поліция веде в тій справі процедуры, никого покля што іщы о нич не оскаржыли. Не знатя, хто заатакувал еколоґів. На місце приіхала товды поліция, списали вшыткых участників, зроблено аналізы алькоматом, але никого не затримано. Представник Реґіональной Дирекциі Державных Лісів Едвард Маршалок ґарантувал, што атакуючыма не были робітникы Державных Лісів. Вчерашні демонстрациі то прояв солідарности з атакуваныма активістами та попертя для іх діянь. Протестуючы хотіли припомнути Державным Лісам, што лісы треба хоронити і затримати нищыня Карпатской Пущы, не трактувати єй як фабрикы дерева.

Поетицко-літературна стріча в бачваньскых Русинів

В суботу, 25. вересня/септембра, в Рускым Керестурі проходила Пята Стріча Поетів, Літературных і Музичных Творців Руской Маткы. Свою творчіст представило 16 твроців в русиньскым і сербскым языках. Вручено Узнаня з меном Юлияна Надя. Почестну грамоту достали посметрно Милян Шуша Бєлиньскій з Кулі та Владимір Будиньскій з Керестура, непосмертно оцінено Обрена Радовича з Кулі та Саню Тыркайло з Шыду. Вшыткы презентуваны на стрічы творы будут надрукуваны в додатку ґазеты Руской Маткы «Руснак». Стрічу вюл Дюра Папуґа, предсідатель Руской Маткы.

Неодолга дві капличкы одзыскают давный блеск

В найблизшым часі зачнут ся роботы при реновациі придорожных капличок в Бересті. Постановом з дня 1. липця/юлия тр. Соймик Малопольского Воєвідства признал Ґміні Крениця дофінансуваня в рамках конкурсу Капличкы Малопольщы 2020 в высокости 9 500 зл. Выремонтуют за тото дві стоповы капличкы з фіґуром Йоана Крестителя та з фіґуром св. Миколая. Обі находят ся на обшыри села Берест при воєвідскій дорозі но 981. Вписаны сут до Ґмінной Евіденциі Памятників Міста і Ґміны Кренция. Обшыр робіт обнимат полну технічну і естетичну консервацию фіґур разом з основами з піскового каменя, ремонт деревяного огороджыня і додатковы охоронны роботы. Цілю є привернути капличкам історичный характер. Цілковитый кошт ремонту то близко 22 тис. зл, з чого 12 500 зл то вклад ґміны, решта – дофінансуваня Воєвідства. Реновацию плянуют скінчыти до кінця жолтня/октобра тр.

260 невыбухів в Розділю

Вчера коло 11.00 годины вчас ремонту воєвідской дорогы но 993 в Розділю робітникы фірмы натрафили на 30-центиметрову артилерийску кулю. На місце кликано саперів з Ряшова, котры одраз нашли і дальшы. Коло 14.00 год. саперы вытягнули з землі аж 260 наступных куль. Дорога была цілковито заперта. Найдены кулі то найпевнійше тымчасове артилерийскє становиско з часів ІІ світовой войны. В поблизкым Криґу вчас Дукляньской Операциі, в вересни/септембрі і жолтни/октобрі 1944 р., стояли німецкы таборы.

Фот. за ruskeslovo.com

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі