Сумар дня на 4. жолтня/октобра 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 4. жолтня/октобра 2023 р.

Як голосували Русины?

В суботу 30. вересня/септмбра на Словациі проходили парляментарны выборы. Фреквенция вынесла 68,51%. Выграла партия Smer-SD трикратного премєра Роберта Фіца. Пряшівскій Край, самосправа, в котрій є найвеце русиньскых сел, хоц і є найвекшым самосправным крайом в державі (край то адміністрацийна єдиниця аналоґічна до воєвідства), то буде го репрезентувало лем 19 посланців на 150 вшыткых посланців в парляменті. До Нацийональной Рады Словацкой Республикы достало ся сім політічных субєктів. Найвеце голосували на партиі: Smer-SD, Progresívne Slovensko та Hlas-SD. Кєд іде о голосуваня жытелів Пряшівского Краю, то гев найвеце голосів достали: Smer-SD, Hlas-SD та коаліция OĽaNO – Kresťanská únia – Za ľudí. В рамках результатів за Пряшівскій Край так само до парляменту вошло бы сім партий, но з тым, же в рамках ПСК до парляменту не вошли бы лібералы з партиі Sloboda a Solidarita, але екстремісты з партиі Republika. В найчысленнійше русиньскых окресах, як напр. Меджелабірці, Снина, Стропків ци Свидник найвеце голосів оддавали на партию Smer-SD. На тот момент серед девятнадцетьох посланців, котры вошли до парляменту з Пряшівского Краю, Михал Калиняк то єдиный, якій одкрыто бесідує, што є Русином, а тіж знаный є з русиньского руху.

В Польковицях буде нове рондо

В минулый понедільок 2. жолтня/октобра в Польковицях зачали будову ронда на скрижуваню воєвідской дорогы но 333 з алейом Яна Павла ІІ і улицьом Комінка. Переміщаючы ся автами мусят рахувати ся з утруднінями. До 10. жолнтя/октобра выконавця ронда буде вюл рыхтуючы роботы. На зеленым пасі, што розділят воєвідску дорогу 333, зроблят тымчасовы переізды для авт. Єден буде на высокости Польковицкого Центра Услуг Здоровля, другій зараз за лавком. Зас по 10. жолтня/октобра зачне ся першый етап інвестициі і через приблизно 3 місяці буде обовязувала тымчасова орґанізация руху.

Близко 2 млн зл на реализацию проєктів в рамках Польковицкого Громадяньского Буджету 2024. Заголосували і выбрали, што буде роблене

Од 4. до 18. вересня/септембра мож было оддати свій голос на реализацию проєктів в рамках Польковицкого Громадяньского Буджету 2024. Мешканці ґміны оддали разом 3 191 важных голосів і рішыли, што буде роблене в будучым році. Польковиці сфінансуют шіст містных проєктів (іх кошт то веце як 1 млн зл) і пятнадцет сельскых (кошт тых то 800 тис. зл). Три інвестициі – родинный мініпарк і два мінібоіска, зроблят в части міста Польковиці Нижні, а три інчы при основных школах в місті – будут то Green Park, пляц забав та стрефа молодого артисты. В селах ґміны Польковиці част проєктів то будова рекреацийно-спортовых місц, поправа освітліня в селах ци допосажыня сельскых світлиц, напр. в Сухій Ґурній в парку зроблят сцену молодого артисты, а в Собині – змодернізуют малу архітектуру на спортово-рекреацийных обшырях. Результаты голосуваня скоментувал бургомайстер Лукаш Пузнєцкій, котрый повіл, што тішыт го такє чысло важных голосів і што мекшанці берут участ в процесі заряджаня містом і ґміном.

О Білій Воді

В надходячу неділю 8. жолтня/октобра в Явірках пройде премєра фільму пн. «Біла Вода – забыте село на шляку волошской культуры». Є то документ з елементами реконструкцийного фільму. За його реализацию одповідают Кжыштоф Кжыжановскій – піонєр етнічных фільмів посвяченых Русинам, якы реализувал в рамках телевізийного циклю «В себе» та др Юстина Чонстка-Клапита – бадачка культуры, в тым музикы Карпат. В фільмі выповідают ся м.ін. науковці і бадачы реґіону: Барбара Венґляж – кєрівничка Пєніньского Музею в Шляхтовій, др Пьотр Клапита з Ягайлоньского Університету, Домініка Цєпляк і Каміль Федериґа – авторы проєкту едукацийно-туристичной стежкы в долині Білой Воды, реализуваного в рамках маґістерской розправы на выділі архітектурі Краківской Політехнікы, ци гірскы провідникы. Юстина і Пьотр Клапиты, дослідникы заанґажуваны в проєкт повіли, што «фільм дедикуваный є бывшым і уж нечысленні замешкуючым тот реґіон Руснакам, та што єст одповідю на збільшаючу ся протягом послідніх парох років потребу ожывляня памяти о істориі і культурі того міркореґіону Пєнін, о його бывшых жытелях, а тіж повороту до коренів». Фільм по офіцийній премєрі буде пак доступный онляйн.

Фот. polkowice.eu